List of exhibitions in Lviv in May 2025 from lviv.travel team
Publication is available only in Ukrainian
«Той день» — інтерактивна виставка
26 вересня — 11 жовтня 2026 року
Львівський палац мистецтв, вул. Миколи Коперника, 17
«Той день» — інтерактивна виставка, створена командою Ukraine WOW з нагоди 35-річчя відновлення незалежності України за підтримки Президента України. Вона встановила рекорд відвідуваності в дні, коли у столиці не було повітряних тривог, але з міркувань безпеки не змогла продовжувати роботу.
Десятки інтерактивних зон, унікальні експонати та простір для всієї родини.
Графік:
- Вт — чт: з 11:00 до 20:00,
- Пт — нд: з 10:00 до 20:00,
- Понеділок — вихідний.
Фотовиставка Андрія Петрука «Прояв»
з 5 жовтня
Центр Митрополита Андрея Шептицького, вул. Стрийська, 29а
Це виставка про погляд.
Фотографія може бути документом — способом зафіксувати момент, людину, подію, час. Але водночас кожна фотографія неминуче є чиїмось баченням, ракурсом, відстанню, світлом, моментом, на який ти натиснув кнопку. Навіть тоді, коли нічого не змінюєш у кадрі, ти вже робиш вибір: що саме побачити й що залишити за межами фотографії.
У цій виставці я намагаюся показати не стільки війну, скільки те, як я її бачу. Я прийшов у військо з мистецтва і театру. Напевно, тому досі не вмію дивитися на світ лише як військовий. Я дивлюся на нього очима фотографа. Помічаю людей, світло, композицію, випадкові жести, тишу, напругу, красу моменту. Не тому, що війна для мене красива. І точно не тому, що я не бачу її жаху.
Просто війна — надзвичайно концентрований стан життя. У ній поруч існують смерть і сміх, страх і любов, руйнування і краса, втома і захоплення. Інколи вони опиняються в одному кадрі.
Ці фотографії зроблені не вільним художником, який приїхав на війну створювати мистецтво. Вони зроблені військовослужбовцем у контексті своєї служби — між завданнями, полігонами, позиціями, дорогами, людьми та очікуванням наступного дня.
Тому, ця виставка є лише спробою проявити війну через мій власний погляд.
Не заявити: «ось яка війна насправді».
А сказати: «так я це бачу».
Виставка Анатолія Сидоренка "Високий стіл"
24 вересня-26 жовтня
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької
Більшість людей знають Анатолія Сидоренка як уважного художника-реставратора та невтомного колекціонера. Для Музею Соломії Крушельницької Анатолій Сидоренко — першочергово друг, який від початків створення експозиції залишається поруч: консультує, допомагає формувати колекцію, відшуковує та дарує особливі речі, що стають частиною експозиції та фондової колекції.
Але цього разу ми відкриємо Анатолія Сидоренка разом по-новому. Це глибокий і вдумливий художник, який свого часу не прагнув широкого розголосу, а зосередився на власній творчій праці. Надзвичайно вимогливий і самокритичний до себе, він створює серію «Високий стіл» від кінця 70-х років і до сьогодні.
І дивуватися тут немає чому: попри реставрацію та колекціонування, далеко не кожен може знайти сили для творчої праці. А сформувати власну художню програму та послідовно розвивати її — досягнення, якого сягають лічені митці.
Музичний салон Соломії Крушельницької перетвориться на ретроспективу Анатолія Сидоренка. Унікальна виставка «Високий стіл» відкривається у Музеї до дня народження Соломії Крушельницької та самого пана Анатолія. І в цьому є особливий символізм: практично кожен твір митця сповнений музичних образів і символів, які можна розглядати до безкінечності.
Живопис Анатолія Сидоренка увібрав найкращі здобутки кватроченто та українського бойчукізму. Крізь свої твори митець вибудовує тонку лінію історії України та власної родинної історії. Його картини, попри фігуративність, зберігають і розкривають глибоку символіку: сопілка, хліб, зерно, сувій пергаменту, шолом-каска, заквітчана гілка яблуні чи дерево з плодами. І незмінно — глибинні небо та стіл, які часто, наче натюрморт, вибудовують цілісну світоглядну картину.
Колись про Соломію Крушельницьку сказали, що «слухати її — це як слухати симфонії Моцарта чи Бетовена або дивитися на картини Леонардо». Подібне відчуття виникає і у сприйнятті творчості Анатолія Сидоренка.
Повертаючись до витоків самих Салонів, коли їхні стіни прикрашали картини сучасників, які згодом стали шедеврами, сьогодні ми відкриваємо для себе неповторний талант непересічного митця Анатолія Сидоренка. Тут кожен твір — окремий світ і мистецька перлина.
Виставка Ярослави Ткачук «Основа»
23 вересня - 22 листопада
Shum Art Gallery
Проєкт «ОСНОВА» – це про неперервність традиції, про культуру, бо саме це формує наше відчуття приналежності та спосіб бачити себе у світі. Те, що ми чуємо, бачимо і переймаємо від попередніх поколінь, стає частиною нас.
То ж, в проєкті нитки стають не лише матеріалом, а й візуальним образом діалогу крізь віки, а орнамент – сучасним переосмисленням автентичних геометричних та рослинних мотивів.
Тому пам’ять про традиції підкреслює важливість продовжувати плекати те, що з таким трепетом і ретельністю було збережене для нас.
Виставка «Франко. Калейдоскоп»
25 вересня - 15 листопада
Дім Франка, вул. Івана Франка, 150
З нагоди великого ювілею Івана Франка (170-ліття з дня народження та 110-ї річниці смерті) запрошуємо на виставку, здатну дивувати, вражати, надихати.
Оригінальна кураторська візія Павла Гудімова у поєднанні з франкознавчим досвідом Богдана Тихолоза як керівника проєкту презентує постать і життя Франка як дивовижний калейдоскоп – мовою класичного і сучасного мистецтва.
Виставка Петра Сметани “Проходячи повз”
15 вересня – 11 жовтня
Зелена канапа, вул. Вірменська, 7
Монастир як місце розміреного стабільного життя, до якого прагнуть більшість людей на планеті. Місце безпеки. Краєвиди з вікон келій заворожують. Вони навіюють спокій , і спонукаю на роздуми . Адаптація до чітких правил, виконання своїх щоденних обов’язків, – прості речі. Для людини це під силу. Особливо у місці, де відсутні багато звичних для нас подразників.
Так багато затишних місць назовні, але ми залишаємось жити тут. Ми можемо зануритись в цю ідилію, але не робимо цього.
Оазис, великий замкнений світ, близький до ідеалу, який є за нашими границями і який ми спостерігаємо здалеку.
Чому ж ми всі не існуємо в монастирі, а проходимо повз?»
(Петро Сметана)
Виставка “Продихи тиші” Яни Кучеренко
3 жовтня - 5 листопада
Львівський органний зал
“Продихи тиші”: запрошуємо на виставку графіки Яни Кучеренко у Львівському органному залі, де безмовність стає способом бачити більше.
Ми не знаємо, звідки ми приходимо у цей світ. Рівно, як нам невідомо, коли у нашім житті буде поставлено крапку. Але між цими альфою та омегою відбувається чимало подій, серед яких не лише вирує море, але й дихає тиша.
Серія графічних робіт Яни Кучеренко “Продихи тиші” – спроба затриматися між внутрішнім і зовнішнім світами – у тій короткій миті, коли ще нічого не сказано, але вже щось відбувається.
“Тиша ніколи не буває порожньою, – говорить художниця. – У ній щось дихає, щось зникає, щось тільки починає набувати форму. Це не мовчання, а вдих перед словом, між присутністю і зникненням, між тим, що ми бачимо, і тим, що лише вгадується. Відтак, графічний світ набуває тремтливо-тихої інтонації, де важливе часто відбувається не в самому зображенні, а в паузі між лініями, плямами і порожнім тлом – у миті, в якій світ завмирає, щоб його можна було почути уважніше”.
Графіка у Яни Кучеренко не розповідає, а залишає слід і запрошує глядача ненадовго залишитися у цій тиші. Пропонує слідувати за лінією, яка є керунком руху, межею та водночас спробою втримати те, що вислизає.
Роботи художниці народжуються з уваги до невидимого, до тих станів, які важко назвати, але можна відчути. Запрошуємо зупинитися і почути те, що стає чутним лише тоді, коли все інше навколо стихає.
Купити квитки
Виставка - Життя, яким воно є
6 жовтня - 6 листопада
Артцентр «Дзиґа», м.Львів, вул.Вірменська, 35
Запрошуємо 6 жовтня 18:00 на відкриття виставки «Життя, яким воно є»
Як змінюється життя, коли війна триває роками?
Що відбувається з нами, коли надзвичайне поступово стає частиною щоденності?
«Життя, яким воно є» — виставка дитячих робіт, створених у межах проєкту Healing Art Наталії та Юстини Павлюк.
Це не виставка про війну в одному визначенні чи одній емоції. Це погляд на те, як діти проживають реальність, у якій поруч існують страх і радість, втрата і любов, тривога і мрія, пам’ять про дім і здатність створювати нові світи.
Війна присутня в цих роботах, але поруч із нею завжди є життя — зі своїми мріями, радощами, страхами й надіями.
Дитячі малюнки фіксують те, що часто неможливо висловити словами: особистий досвід, зміни, надії, фантазії та маленькі щоденні моменти, з яких і складається життя.
За час роботи Healing Art до артзанять долучилися понад 4 000 дітей із різних куточків України. Їхні роботи стали свідченням не лише пережитого, а й здатності продовжувати творити, відчувати, мріяти й бути дітьми.
«Життя, яким воно є» — про життя, яке продовжується.
Вхід - вільний
Виставка Ірини Фартух «А крила має»
4 вересня – 4 жовтня
Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької—відділ Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (вул. Листопадового Чину, 7, Львів, Україна)
4 вересня у виставкових залах Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької відкривається персональна виставка малярства львівської художниці Ірини Фартух «А крила має».
Ірина Фартух – яскрава представниця львівської школи живопису, традиції якої мисткиня продовжує у своїй творчості. Це простежується в декоративності, колористиці й тематичному спрямуванні її картин.
На виставці «А крила має» представлено твори в жанрах пейзажу, натюрморту та сюжетно-алегоричної композиції. Малярство Ірини Фартух поєднує особливі чутливість і ліричність із міфологізацією образної структури. Її захоплення українським етнічним мистецтвом і традиціями помітно в жанрових композиціях, які продовжують народну течію в образотворчому мистецтві Львова 1960–1970-х років. Спираючись на засади академічної школи живопису, Ірина Фартух виробила впізнаваний творчий почерк, водночас залишаючись відкритою для експериментування. З великою любов’ю художниця вибудовує свій варіант світу, в якому затишно і приємно перебувати не тільки їй, а й усім, кого вона туди запросить.
Своєрідною темою у творах художниці є алегоричні ідеалізовані жіночі постаті, які асоціюються з Україною, з її історичним минулим та сучасністю. Тут – символічні образи жінки-Матері, жінки-Берегині, жінки-Воїна. Цим картинам притаманна поетика, яка межує з народною пісенною творчістю. Особливістю авторського бачення України є візуальна насиченість полотен: поєднання мальовничої української природи з вишуканою орнаментикою традиційного вбрання та головних уборів. Вихована в урбаністичному середовищі, художниця залюбки звертається до зображення побуту і традицій українського села як джерела й фундаменту національної ментальності.
Виставка «Володимир Патик. Живопис як життя»
21 серпня - 18 жовтня
Національний музей імені Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20)
Для виставки відібрано майже 300 творів Володимира Патика з музейних, родинних і приватних зібрань. Значна частина цих робіт раніше не експонувалася.
Виставка простежує творчий шлях художника від ранніх пошуків до зрілого періоду та показує, як формувалася його впізнавана мистецька мова. Важливою її складовою був колір — один із головних засобів побудови образу та вираження авторського бачення.
Експозицію доповнюють архівні матеріали та спогади, що дозволяють звернутися не лише до творчості художника, а й до контексту його життя та професійної діяльності.
ВИСТАВКА «НАШІ»
16 липня - 31 жовтня
Zenyk Art Gallery, вул. Шота Руставелі, 7
207 творів, 27 українських мистців і майстрів. Від гуцульської Криворівні до Слобожанщини.
Це виставка про те, як народна культура не залишається у минулому, а продовжує жити, змінюватися й знаходити нові форми в мистецтві.
Марія Примаченко, Параска Плитка-Горицвіт, Никифор Епіфаній Дровняк, Ганна Собачко-Шостак, Євмен Пшеченко, Дмитро Молдованов, Яна Гудзан, Тетяна Мялковська та багато інших авторів зустрічаються в одному просторі, щоб розповісти спільну історію.
І так, слони й мухи тут теж не випадково.
Виставка складається з трьох розділів і пропонує поглянути на примітивізм, наївне мистецтво та арт брют як на різні способи говорити про одне — про людину, пам’ять, традицію і талант.
Виставка «Закарбовано/Загартовано»
простір Mariupol Reborn (вул. Ференца Ліста, 6)
Виставка «Закарбовано/Загартовано» — експозиція робіт захисника Маріуполя Віталія Кулагіна, ветерана «Азову», який після оборони міста провів 35 місяців у російському полоні. Виставка приурочена до роковин теракту в Оленівці.
Перший показ виставки відбувся у травні в Києві, в Національному музеї історії України.
Автор виставки працює під творчим псевдонімом Мар’ян Білокінь. Саме під цим ім’ям у нього з’явилися перші ідеї робіт, які представлені у виставковому просторі. Їхні сюжети формувалися під час перебування в Оленівці, Таганрозі, Кіровському та Кізелі, у СІЗО та тюрмах, де утримуються українські військовополонені.
У своїх роботах Віталій говорить про Маріуполь, облогу, полон і пам’ять. Про людей, які опинилися всередині війни й були змушені проживати її щодня. Тут немає спроби романтизувати війну чи зробити її «естетичною». Навпаки — це дуже прямий і особистий погляд людини, яка пройшла через оборону Маріуполя та полон.
