Back
  • City tours

Route of one street: Bandery

Наталія Кухар

Author

30.04.2024

Дата публікації

Ще одна вулиця чекає на вас. Цього разу в західному керунку від площі Ринок. Поїхали на вулицю Степана Бандери  

Сідаємо на трамвай №1 з вулиці Руської (в сторону вокзалу). І виходимо на зупинці площа Кропивницького. Перед вами велична будівля Церкви Ольги та Єлизавети УГКЦ, яку місцеві називають просто Ельжбета. Збудована на початку ХХ ст у неоготичному стилі як костел Святої Єлизавети Угорської в пам’ять про імператрицю Єлизавету Баварську (Сісі) дружину імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа І, яка трагічно загинула. Храм є найвищим у місті, висотою майже 80 м.  Над розетою, характерним елементом готичних храмів, знаходиться скульптурна композиція "Розп’яття з пристоячими" (розп’ятий Христос, Матір Божа та Іван Предтеча) виконана відомим на той час львівським скульптором Петром Війтовичем. Якщо зайдете в середину, то будете дуже здивовані контрастом між зовнішнім і внутрішнім виглядом, бо інтер’єр був цілком знищений в радянський час.

Церкви Ольги та Єлизавети УГКЦ

Поруч з костелом на площі видніється семиметровий пам’ятник Степанові Бандері. Виконаний відомим скульптором, Миколою Посікірою і відкритий у 2007 році напередодні Дня УПА. Позаду пам’ятника Стела української державності, тріумфальна арка на 4 колонах, кожна з яких символізує певний період української державності: княжий період, період козацтва, період УНР та ЗУНР і четверта колона  - період сучасності. 

Навпроти пам’ятника, по іншій стороні вулиці, під номером 91, кидається в очі будівля з червоної цегли. Це школа побудована в кінці 19 ст. Тут переходимо дорогу. 

Загалом, вулиця Бандери - це студентська вулиця, саме тут знаходиться більшість корпусів львівської політехніки. То ж  рекомендуємо відчути себе на цей час  студентом (якщо ви ним не є) і поринути у вайб цього місця. Тут ви не зустрінете вишуканих ресторанів, зате місць де готують смачні кебаби - близько 10. 

СЗШ 55

В період активної забудови вулиці панівним стилем в архітектурі була сецесія. Зверніть увагу на будинок 61. Це яскравий приклад сецесії з характерними рослинними орнаментами та маскаронами

Ви вже чуєте запах свіжої випічки в повітрі? І швидше за все, бачите велику чергу до наступного будинку) Це популярна серед студентів пекарня Таkk. Сміливо ставайте в чергу, бо в нас ще половина маршруту попереду. Підкріпитися не завадить.

За адресою Бандери 28а, порівняно, досить сучасна будівля - навчальний корпус №5 Львівської політехніки. Збудований в 1966-72 рр. в стилі модернізму.  

Дуже цікаво виглядає будинок за адресою Бандери 24. Його ще називають дім-корабель, або дім-праска. Цю кам’яницю збудували у 1910 р. у стилі раціональної сецесії. До речі, у ньому був один з перших у Львові електричних ліфтів. Зараз там відділення Укрпошти. Чому б не зайти і не відправити листівку? Родичам, друзям або навіть собі. 

Ще один цікавий приклад сецесії - будинок №16 з гарно відреставрованими балконами.

Ну і найвеличнішою будівлею вул. Бандери, сміливо можна назвати головний корпус Національного університету "Львівська політехніка", побудований у кінці XIX ст., у стилі історизму з елементами неокласицизму та неоренесансу. Архітектор, Юліан Захарієвич хотів, щоб головний корпус виглядав не гірше за Віденську Політехніку, в якій він навчався. Можете зайти на подвір’я, щоб краще роздивитися фасад.  Будівлю прикрашає скульптурна композиція, що зображує Інженерію, Архітектуру та Механіку, а під нею латинський напис “Litteris et artibus” (Наукам і мистецтвам).  Рекомендуємо трішки тут прогулятися. Далеко не кожен університет може похвалитися такою територією. 

Львівська політехніка

Знову переходимо дорогу. Праворуч ще одна школа з червоної цегли, але до неї ми повернемося на іншому маршруті, бо це інша вулиця 😀. Перед школою пам’ятник Михайлу Вербицькому, автору музику українського гімну. 

Закінчується вулиця Бандери, але не наш маршрут, будинком, що будувався як касарні австрійської жандармерії. Пізніше - став головним управлінням польської поліції, тоді ж звели приміщення в’язниці. До речі, саме тут під час Львівського процесу 1936 року утримувався Бандера, Стецько, Лебідь та ін.  Коли у 1939 році прийшла радянська влада, то зробила тут Львівську тюрму  №1, яку відразу заповнили політичними в’язнями. В’язниця була розрахована на 1500 осіб. Найжахливішим був червень 1941 року, коли НКВС розстріляли близько тисячі в’язнів, багато тіл було так понівечено, що їх не вдалося розпізнати. В радянський час тут допитували Чорновола, братів Горинів та інших дисидентів. Зараз у частині будинку знаходиться Музей жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (так її називали мешканці, за назвою вулиці).

Вхід до музею з вулиці Ірини Калинець. Музей працює з вівторка по п’ятницю та у неділю, з 10:00 до 19:00.

Знову переходимо дорогу і піднімаємося догори. Праворуч пам’ятник жертвам комуністичного режиму відкритий у 1997 році. 

А трохи вище, на розі вулиць Бандери та Дорошенка знаходиться колишній костел св. Марії Магдалини барокові вежі якого видно здалека. Храм був не лише костелом, а й, у певний час, в’язницею. Належав то Львівській Політехніці, то Музичній академії, то філармонії. З 1988 року тут організовано окрему установу - Будинок органної та камерної музики. В приміщенні є знаменита фреска Розена "Хрещення Ісуса у водах ріки Йордан". До речі, в радянський час її замалювали, а баптистерій, де вона знаходилася,  перетворили на туалет. Недавно її відновили, то ж не пропустіть можливості помилуватися цим шедевром. 

Будинок органної музики - це сучасний, відкритий для всіх охочих, простір. Концерти тут проходять майже щодня, то ж обов'язково заплануйте собі. Враження точно будуть незабутніми. 

Наш маршрут завершився, саме час посмакувати кебабом та запланувати прогулянку наступною вулицею. До зустрічі. 

!

Thank you for subscribing

We promise to send you useful and interesting materials on a regular basis. Stay connected;)

!

piw

Your list is sent to your email

!

Oh!

Нажаль, під час відправлення щось пішло не так. Спробуйте знову.