It is one of the most emotional and horrible places in Lviv, which is definitely a must to see. The exposition is located in the premises that were formerly used for the Austro-Hungarian gendarmerie, the Polish political police, the NKVD (People's Commissariat for Internal Affairs in the Soviet Union) prison and the Militsiia (the name of the police forces in the Soviet Union).
During the Soviet occupation there was a transfer camp, where in 1941, after the beginning of the German-Soviet War, workers of NKVD tortured about a thousand prisoners as they didn’t want to evacuate them. The head of this repressive terror in Western Ukraine was Ivan Serheiev - the NKVD / MGB (Ministry for State Security in the Soviet Union) executioner, who later participated in crushing of the popular uprising in Hungary (1956) and Prague (1968).
Today, the museum is also an academic organization that works with the former KGB (Committee for State Security in the Soviet Union) archives and rehabilitates the fighters for the freedom of Ukraine.
Author Ihor Lylo
Translated by A. Kushch
Історія в’язниці
Будівля споруджена в 1889-1890 рр. за проектом архітектора Ю. К. Яновського, як австро-угорська жандармерія. У 1918-1920 рр., коли місто входило до складу Польщі, була прибудована сама в’язниця. У тюремному комплексі знаходився Четвертий відділ Головної комендатури державної поліції, який займався боротьбою з «антидержавними» організаціями, типу Організації українських націоналістів (ОУН) та Комуністичної партії Західної України.
У 1935 році в’язниця стала використовуватись, як слідчий ізолятор. Під час Львівського процесу 1936 р. тут утримували Степана Бандеру, Ярослава Стецька, Миколу Лебідя та інших підсудних.
У 1939-1941 рр. під час радянської окупації приміщення належали НКВС. У червні 1941 р. після нападу Третього Рейху на СРСР, працівниками НКВС було розстріляно близько тисячі в’язнів, переважно українського, польського та єврейського походження.
За часів нацистської окупації 1941—1944 рр, споруда стала слідчою в'язницею гестапо, тут розміщувалися айнзац-групи СД.
У 1944-1991 роках в будівлі діяв слідчий відділ і слідчий ізолятор НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ), КДБ (Комітет державної безпеки ), МДБ (Міністерство державної безпеки) СРСР.
Експозиція
Музейна експозиція представлена через три сюжетні лінії: історія споруди, в'язничний побут та масові розстріли в кінці червня 1941 року. Частина колишніх тюремних камер обладнані в експозиційні зали. До огляду доступні камера-одиночка, камера смертників, кабінет слідчого. У коридорах на стендах подано історію будівлі, тексти документів, частину списків із прізвищами розстріляних в’язнів.
Основний акцент експозиції - масові розстріли кінця червня 1941 року, найкривавіша сторінка в історії в’язниці. В одному із залів можна подивитися кадри із кінохроніки, на яких зафіксовано стан тюрми після відходу радянських військ зі Львова. В іншому залі представлені фотографії, зроблені на території тюрми в цей період, а також тогочасні українські газети.
В кінці експозиції — стела пам'яті закатованих в 1941 році. Тут розміщені всі відомі на сьогодні прізвища, які вдалося зібрати дослідникам.
