Stanislav Liudkevych Memorial Museum was opened in 1995 in a private residence of the composer in Lviv at 7 S. Liudkevycha St. The initiator of its creation was Zenoviia Stunder (1927-2016) - a student, a long-time assistant and, at the same time, a wife of the composer. "Siaso" (so his friends kindly called the composer) was a legend of the Ukrainian musical culture and a favourite of the Lviv bohemian public.
He had a bright mind as well as he had a way with words. There are still many weird and not always true stories about S. Liudkevych. One of them says that the composer was a brilliant Preferans player, and the only way to beat him was to invite him to a restaurant with live orchestra. At the right moment, musicians, who were bribed by players, began playing out of tune that was very annoying to the composer and, as a result, he began to lose.
Author Ihor Lylo
Translated by A. Kushch
Меморіальний музей Станіслава Людкевича було відкрито 1995 р. у приватній оселі композитора у Львові на вул. С. Людкевича, 7 (колишня вул. Військова). Ініціатором його створення була Зеновія Штундер – учениця, багатолітній асистент та водночас дружина Людкевича. Композитор прожив довге життя, до 101-го ювілею не вистачало всього декілька місяців. Усе своє майно та архів Людкевич заповів своїй дружині.
З метою збереження спадщини композитора вона подарувала частину будинку музично-меморіальному музею Соломії Крушельницької. Зеновія проживала тут на першому поверсі у якості господині та старшого наукового співробітника новоствореного музею, а на другому було розміщено архів композитора, його рукописна спадщина, бібліотека та фортепіано. Завдяки Зеновії Штундер вдалось повністю зберегти інтер’єр помешкання. Після її смерті у 2016 році будинок продовжив функціонувати виключно як музей.
Експозиція музею
В основу експозиції лягли унікальні матеріали архіву С. Людкевича, а це близько 10 тисяч експонатів: рукописи, друковані видання, світлини, листування, предмети образотворчого мистецтва та велика бібліотека композитора. У двох експозиційних кімнатах збережені інтер’єри кабінету та спальні, третя слугує своєрідним виставковим залом, в якому знаходяться видання музичних творів, музикознавчих праць та рукописи.
Музей відкритий для відвідувачів, проводять екскурсії. Крім цього, тут часто організовують концерти класичної музики та різноманітні наукові лекції.
Графік роботи - 10:00-17:00, щодня крім понеділка.
Вартість квитків: дорослий - 30 грн; учнівський, студентський, пенсійний - 20 грн.
Контакти: +38 032 27 69 612
Цікаві факти про Людкевича:
- Улюбленим композитором Людкевича був Микола Лисенко, яким він захоплювався протягом усього свого життя.
- Першою вчителькою, яка навчила основ гри на фортепіано була мати Людкевича. Саме вона виявила музичний хист у 4-річного Станіслава.
- Протягом 1889-1897 років, Людкевич навчався у вищій гімназії в Ярославі - вивчав теорію музики, сольфеджіо, а також грав на фортепіано Гайдна і Моцарта. Коли дирекція дізналася про музичний талант учня, 12-річному Людкевичу доручили паличку регента і він керував шкільним хором. У 17 років він вперше заявив про себе як композитор та навіть написав близько тридцяти музичних творів.
- 1901 року здобув диплом викладача української та латинської мов і протягом двох років працював учителем у гімназіях Львова та Перемишля. Одним з його учнів у Львівській гімназії був легендарний Іван Крип'якевич.
- У 1908 році Людкевич захистив дисертацію «Дві причинки до питання розвитку звукозображальності» (була написана німецькою мовою і присвячена українській та західноєвропейській народній музиці) та здобув ступінь доктора філософії в галузі музики.
- Організував перший український симфонічний оркестр при Музичному товаристві ім. Лисенка (у 1919 році).
- У віці 30 років С. Людкевич став загально визнаним, відомим і одним з найпопулярніших композиторів Галичини.
- За життя Станіслава Людкевича друзі називали його «Сясьо». У його будинку збереглись речі, де написано – «Сясьови».
- Станіслав Людкевич дуже любив годинники і часто носив їх по декілька в кишенях.
- Відвідував майже всі концерти, які відбувались у Львові у тодішньому великому залі консерваторії (сьогодні – філармонії по вул.Скорика), мав своє постійне місце у центральній ложі балкону, а згодом сідав в один з перших рядів партеру.
- Станіслав Людкевич похований на Личаківському цвинтарі. На його могилі встановлено пам’ятник – фігура молодого Прометея, адже Людкевича неодноразово називали Прометеєм української музики.
