Він був почесним доктором університетів у Нью-Йорку та Фрайбурзі, членом Американської економічної спілки і одним із найбільш авторитетних економістів свого часу. Його учень отримав Нобелівську премію з економіки. Сам герой цього тексту був серед тих, чиїми талантами і здібностями вдалося врятувати Австрію від гіперінфляції на початку 20-х років ХХ століття. Життя Людвіґа фон Мізеса минало у великих мегаполісах і в безпосередній близькості до центрів, які визначали світову політику й міжнародну торгівлю. Однак, народився він у досить тихому й затишному Львові часів імперії Габсбургів.
Двоє братів, один шлях
Професор Гарвардського університету, всесвітньовідомий математик Ріхард фон Мізес, у роки Першої світової війни був пілотом австро-угорської армії. Його брат, Людвіґ фон Мізес, служив офіцером артилерії на східному фронті, в Галичині. Пізніше Людвіґ був поранений, отримав нагороду і пішов працювати в Австрійську торговельну палату, став радником з економічних питань. Проте, українська земля його не відпускала. Людвіґ фон Мізес отримав відрядження до Одеси, де займався створенням центрального банку для Української Держави гетьмана Павла Скоропадського. Між іншим, ще в роки війни Людвіґ фон Мізес зумів досить добре опанувавати українську мову і міг послуговуватися нею.
Щодо братів Мізесів, попри авторитет і визнання, під час наступного великого військового конфлікту вони обоє залишили Європу і перебралися до США. Розпочинався ж їхній життєвий шлях у Львові – в будинку №13, що на сучасній вулиці Гнатюка. Родина Мізесів мала давнє коріння в Галичині. Прапрадід Людвіґа фон Мізеса був багатим львівським купцем, а його прадід отримав дворянський титул. Дід видатного економіста керував відділенням банку Ротшильда у Львові, а батько працював інженером на будівництві залізничних шляхів. Артур та Адель фон Мізес були дуже заможним єврейським сімейством зі Львова. Тут у них народилося троє синів. Пізніше родина переїхала до столиці імперії Габсбургів, Відня. Освіту та славу хлопці здобували вже там.
Наче персонаж Ремарка
Людвіґ фон Мізес закінчив Віденський університет. Там він здобув звання доктора наук. Його наставником був міністр фінансів Австро-Угорщини Ойґен Бем-Баверк. Отримавши докторське знання, Людвіґ фон Мізес пішов працювати в Австрійську торгівельну палату, де став економічним радником. У 1912 році він підготував свою першу наукову працю: «Теорія грошей та кредиту», яка одразу ж принесла вченому визнання.
У 20-х роках ХХ століття Людвіґ фон Мізес заснував «Інститут досліджень економічних циклів». Директором цієї установи став його учень, лауреат Нобелівської премії з економіки Фрідріх фон Ґаєк. Між іншим, відзначена праця останнього стосувалась ідей та концепцій вчорашнього львів’янина. Сам Людвіґ фон Мізес був тоді зайнятий більш практичними речами – порятунком економіки Австрії від гіперінфляції.
Після приходу до влади в Німеччині націонал-соціалістів, Людвіґ фон Мізес перебрався до Женеви, а в 1940 році взагалі виїхав до США. Що цікаво, він залишив Відень за день до аншлюзу нацистами Австрії. Його квартиру тоді обшукали, а книги забороняли і палили. Гестапо намагалося дістати вченого навіть у Швейцарії. Лише дивом Людвіґ фон Мізес зумів дістатися до Португалії, а звідти вирушити з дружиною кораблем до США. Таким чином, у 60 років йому довелося починати нове життя.
Заняття Людвіґа фон Мізеса були популярними серед студентів у США. Проте в науковому середовищі його погляди знаходили не так багато однодумців. Тому один із сучасників вченого сказав, що фон Мізес – це «найбільший економіст століття – наступного століття».
Читай більше: «Великий Львів» Ґодзіміра Малаховського
Людина в центрі всіх процесів
Людвіґ фон Мізес вважається основоположником неолібералізму й засновником австрійської школи економіки. Цей вчений стверджував, що головним принципом економічної стратегії держави повинен бути індивід, його потреби і їх задоволення. Він був проти планово-централізованої економіки і переконував, що втручання держави в економіку має згубні результати. Людвіґ фон Мізес послідовно демонстрував паралелі між більшовицьким та нацистським режимами у своїх працях. Леніна, Сталіна та Гітлера він характеризував як діячів, одержимих жадобою влади.
Натомість, капіталізм Людвіґ фон Мізес вважав системою, яка найбільше відповідає природі людини. Він був прихильником необмеженої свободи конкуренції. Цей вчений вважається розробником теорії бізнес-циклів або циклів підприємницької діяльності. Відповідно до цієї ідеї, в економіці відбувається періодичне повторення піднесень і спадів. Саме подальший розвиток цієї концепції забезпечив Фрідріху фон Ґаєку, учню Людвіґа фон Мізеса, Нобелівську премію з економіки.
Ні дня без праці!.. і так до 92-ох
Людвіґ фон Мізес міг говорити на їдиші, а ще – німецькою, французькою та польською мовами. Він читав латиною і розумів українську. Також захоплювався спортом. Зокрема, гірським туризмом і часто грав у теніс. У дитинстві про економіку навіть не думав. Мріяв написати історію Кримської війни (1853-1856). Проте до нього це встиг зробити один англійський дослідник – ще й у 9-ти томах. Все одно перша серйозна праця Людвіґа фон Мізеса таки стосувалися українських земель і була присвячена економічному і соціальному життю в Галичині у ХІХ століття.
Цей вчений, таке враження, працював завжди і дуже багато. До прикладу, у 1942 році його запросили до Мексики для прочитання лекцій студентам. Людвіґ фон Мізес був у цій країні лише впродовж шести тижнів. Цього йому вистачило, щоб розібратися з ситуацією у регіоні, а наступного року опублікувати монографію, присвячену економічним проблемам Мексики. Людвіґ фон Мізес помер у віці 92-ох років у Нью-Йорку. До 87-ми він продовжував викладацьку діяльність.
