“Я люблю увесь Львів і навіть місцини далеко за центром міста”.
Леонід Мартинчик - найстильніший чоловік України за версією читачів журналу ELLE MAN, інфлюенсер, телеведучий та фешн експерт.
Наша команда прогулялась улюбленими локаціями Леоніда, розмовляли про Львів, вишиванки, стиль та моду.
Як все відбувалось дивіться у відео та читайте у статті.
Про Львів
Для мене насправді дуже складно виокремити декілька локацій, оскільки я люблю увесь Львів.
За що я люблю Львів? Люблю за гостинність, люблю за чесність… Все-таки Львів приймав і приймає багато людей, і це дуже цінно.
Єдине за що я його не люблю - це дощ і сирість, проте осінь у Львові неймовірна і дуже тепла.
Люблю за вистави, за фестивалі, за Leopolis Jazz, який щороку відвідую.
Коли до мене приїжджають гості, то я одразу веду їх у храми. І навіть якщо людина невіруюча, то просто з мистецької точки зору - це цікаво.
Вулиця Сніжна
Ця вуличка для мене дуже затишна, тиха і камерна. Вона веде до Костелу і монастиря бенедиктинок, який мені дуже подобається. Коли я почав вести свою сторінку в Instagram, то часто робив тут фото, біля будинку під № 5. Бабуся розповідала мені, що колись тут знімали фільм “Три мушкетери”.
Тут завжди було мало людей і не було машин. До речі, на цій вулиці розпочалась мода писати вірші на стінах.
Книгарня на Федорова
Я дуже люблю книги-альбоми, люблю їх гортати, розглядати, надихатись ними. Подобається сама естетика книг, їх запах.
Вважаю, що кожного дня потрібно споглядати щось красиве та інформативне, яке ти згодом зможеш трансформувати і використати.
Ця книгарня була єдиною, де колись продавалась моя книга “Поезія білого неба”. Зараз її уже немає в продажі, можливо колись ще її перевидам.
Тут дуже багато книг про моду, мистецтво, архітектуру, українську культуру. Я б тут скупив усе, хоча уже маю власну колекцію книг. У цій локації я можу проводити дуже багато часу, розглядаючи нові книги і черпаючи щось для себе.
Домініканський собор та ринок біля Івана Федорова
Дуже люблю Домініканський собор, його естетику, силу, зелені двері, біля яких у мене було зроблено мільйон фотографій. Із храмів у Львові мені ще подобається Гарнізонний храм Петра і Павла, Церква св. Юра, костел Марії Сніжної. Для мене храм - це ніби приймальня Бога, Його кабінет, місце, де я можу поспілкуватись з Богом. Мені завжди тут дуже затишно і комфортно, відчувається особлива атмосфера.
Багато книг із моєї колекції були придбані на ринку біля Івана Федорова, особливо про художників.
На цьому ринку можна побачити багато цікавих стильних речей. Наприклад, броші, схожі на ті, які є в Cartier.
Парк Івана Франка та Університет Франка
Під час навчання в Університеті я кожного дня гуляв цим парком. Ми ховались тут від викладачів, коли прогулювали пари. Просто обожнюю ці ліхтарі та цю алею, а ще тут є красива і відома альтанка. Восени парк стає особливо гарним.
Університет Івана Франка - це моя альма-матер. Я навчався на кафедрі етнології історичного факультету, який знаходиться в головному корпусі. Моїми викладачами були видатні історики та етнографи Оксана Франко (правнучка Івана Франка), Степан Макарчук та інші. Навчатись було складно і цікаво водночас. Я практично не виходив із бібліотеки на вул. Драгоманова, писав безперестанку реферати, конспекти.
Кав’ярня “Штука”
Без кави я не можу прожити ні дня. Люблю її пити як вранці, так і ввечері. Для мене кав’ярня “Штука” одна із найдавніших та найцікавіших місцин у Львові. У ній неймовірна атмосфера всередині: на стінах багато давніх фресок, зокрема єврейських, а також безліч старих фото і картин. У цій кав’ярні є моя улюблена львівська галяретка (желе). Я колись жив неподалік цієї кав’ярні, і часто відвідував її.
Ще моїми улюбленими закладами є Impero Cafe, Світ кави, Французькі канікули, Пара Джанов і Портвейн, Голодний Микола, Ресторація «Над цукернею».
Про стиль і моду
Стиль - це завжди було моїм. У мене є дуже стильна мама, яка мало не кожен місяць змінювала зачіску і колір волосся. І мені це завжди дуже і дуже подобалось. Але наше суспільство є досить стереотипним, тому я не міг одразу займатись тим, що подобається без осуду. Та на щастя, час йде і все змінюється, особливо сприйняття. Я щодня досліджую себе та ставлю собі питання “Хто я? Що я люблю робити?”
Для мене стильно виглядати - це коли людина одягнена доречно за місцем, часом і за віком. А для цього потрібно сформувати для себе хороший базовий гардероб із білих, сірих, чорних, бордових кольорів. Це мають бути прості фасони одягу, щоб ви могли гарно виглядати навіть тоді, коли змінюється ваша вага. Коли не знаєте, що одягати, саме базові речі допоможуть вам доречно виглядати у будь-якому випадку. Щоб поєднувати різні принти, кольори, фактури потрібно дуже сильно вглиблюватись у цю тему.
Про вишиванки
Традиційна українська вишиванка - це святковий одяг, в давнину селяни не одягали рясно вишиті сорочки щодня. На буденному одязі могла бути присутня легка мережка.
Є велике різноманіття українських вишиванок. Наприклад, мальованка - це унікальна техніка Західного регіону, коли спочатку малювались квіти, а потім їх вишивали різними техніками гладі. Також унікальними вишиванками є борщівська, гуцульська та інші.
Варто розуміти, що є поняття національного строю, а є шароварщини. Наприклад, маки, волошки, троянди в давнину ніколи не вишивались. У вишивці до XIX століття була присутня геометрія, і квіти не були однаково вишиті.
Коли розпочалась війна в Україні, люди почали дуже активно цікавитись українськими традиціями, звичаями, шукати та купувати вишиванки. Багато моїх підписників в Instagram почали мені писати із проханням зробити тренінг про вишиванки. Оскільки, я ці питання добре вивчав, то вирішив провести майстер-клас “Генокод українців: від традиції - до необхідності” у Центрі Довженка. Таким чином, вдалось зібрати близько 320 тис грн, які ми перерахували на потреби Збройних Сил України.
Планую продовжувати проводити майстер-класи про побут українців, звичаї, традиції тощо.
Більше дивіться у відео на нашому YouTube каналі.
