У ніч з 3 на 4 липня 1941 року окремі відділи групи спецпризначення Поліції Безпеки та нацистської Служби Безпеки арештували 21 професора вищих навчальних закладів Львова.
Був серед постраждалих і ректор Львівського університету, суддя трибуналу та член Академії наук ІІ Речі Посполитої, професор цивільного права і автор багатьох текстів на юридичну тематику Роман Льоншан де Бер’є (1883 – 1941).
Його, трьох синів цього вченого та прислугу (нацисти приходили до професорів, орієнтуючись на конкретний список, а далі забирали все чоловіче населення будинку) відвели на допит, а по тому розстріляли разом з іншими професорами на Вулецьких пагорбах.
Цією трагічною подією історія родини Льоншан де Бер’є у Львові не починалась, а завершувалась. Відтак зараз декілька слів про появу цього роду у нашому місті та їхні основні досягнення, локації та явища, з цією родиною пов’язані.
Із релігійних дисидентів – у владу, з Франції – до Львова
Роман Льоншан де Бер’є був корінним жителем Львова, він народився у нашому місті, тут виростав і працював. Хоча за прізвищем цього і не скажеш. Й уся справа в тому, що цей видатний вчений є представником родини французьких гугенотів, які, через релігійний тиск, залишили власний край і в середині XVIII століття перебралися до Львова.
Родина довго не відсиджуватися на новому місці – минуло десь двадцять років після їхньої появи у Львові і представник роду, банкір Франсуа Льоншан де Бер’є (1710 – 1784), був обраний до міської ради, а пізніше – навіть став бургомістром. По тому його ще декілька разів на цій посаді переобирали.
Бургомістром Львова був і лікар за фахом Максим Мерсеньє – також знаний місцевий політик французького походження. Він рідний брат дружини Франсуа Льоншан де Бер’є, Женев’єв.
Знаково, що саме на період правління Мерсеньє випали непересічні для регіону події – поділ Речі Посполитої та перехід Львова до складу Австрійської імперії. Відтак саме Максим Мерсеньє, від імені влади та міської спільноти, складав присягу на вірність імператриці Марії Терезії.
Щодо Франсуа Льоншан де Бер’є, він мав маєток на околицях центральної частини Львова, де родина й проживала. Ця місцевість відзначалась мальовничими краєвидами і доглянутим виглядом. Львів’яни тоді знали ці терени під назвою Льоншанівка.
У 1780 році дану місцевість Львова відвідав імператор Йосиф ІІ і вона почала називатись Кайзервальдом. Сьогодні більшість львів’ян називають район Знесінням.
Ще Франсуа Льоншан де Бер’є був помітною і важливою фігурою масонства у Львові – він очолював першу львівську масонську ложу “Трьох богинь” (“Des Trois Deesses”). Також був пов’язаний із діяльністю іншої ложі – “Трьох білих орлів”, до якої входили впливові торговці та банкіри того часу.
Польський цвіт на французькому ґрунті
Львів давній, як і Львів сучасний, важко уявити без аптек. Колись їх було не так вже й багато, але ці установи мали значний вплив на наукове та культурно-освітнє життя у місті. Отож, маємо нагоду пригадати внесок і представників родини Льоншан де Бер’є у цій сфері.
Франсуа та Женев’єв Льоншан де Бер’є були багатодітною родиною і мали чотирьох доньок та п’ятьох синів. Важко відстежити життєвий шлях кожного з них, але не можна не сказати про Александра Льоншан де Бер’є. Саме він був засновником однієї з найвідоміших львівських аптек – “Під угорською короною”. Остання знаходиться на сучасній площі Соборній і більшості львів’ян та відвідувачів нашого міста вона відома як Інтерактивний музей “Таємна аптека”.
Наступна інформація лише опосередковано стосується історії родини Льоншан де Бер’є, але вона є важливою і дуже символічною: Елеонора Льоншан де Бер’є, одна з доньок Франсуа та Женев’єв, була матір’ю відомого польського поета та вченого Вінцента Поля.
Льоншан де Бер’є і сьогодення
Не так багато давніх аристократичних родин зуміли зберегти тяглість своєї родової лінії до наших днів, але рід Льоншан де Бер’є – одні з таких. При цьому, представники даного роду ще й продовжують свої родинні традиції. Принаймні, професійні.
До прикладу, можна згадати про Францішека Льоншан де Бер’є (нар. 1969) – польського правника та історика права з Вроцлава. Він стриєчний правнук Романа Льоншан де Бер’є (того, що загинув на Вулецьких пагорбах) і син Францішека Льоншан де Бер’є – також знаного юриста.
Наша коротенька підбірка про французька родину Льоншан де Бер’є, які колись мешкали у Львові, усієї теми сповна не розкриває. Тим не менше, зацікавлені можуть переконатися, що дана тема – дуже важлива, а представники згаданого роду зробили багато для розвитку нашого краю.
