At the end of the 16th century, a Greek merchant Konstanty Korniakt bought two houses located on the place of the modern building. He was the richest citizen in Lviv and for several years served as a Chief Customs Officer of the East Slavic lands in the Polish-Lithuanian Commonwealth.
According to his request, Italian architects Pietro Barbone and Paolo Dominici Romanus rebuilt the houses and turned them into a magnificent palace. While preferred guests were visiting him, Korniakt used to treat guests with the best Mediterranean wines from his own cellars. After his death, his descendants sold the house and it eventually became a property of Jakub Sobieski, the father of the future Polish king, Jan III. Since then, the palace has received its second name - "Royal".
In 1634, for a short period of time another Polish king, Ladislaus IV Vasa, lived here. Since 1908 and up to now, there is a museum in the palace.
Author Ihor Lylo
Translated by A. Kushch
The Italian courtyard
The Korniakt Palace has its inner courtyard, known in Lviv as "the Italian courtyard".It was created in the time of King Jan III Sobieski, after two palace buildings were combined. For some time the famous Italian-origin wife of the king - Marie Casimire Louise de La Grange d'Arquien, better known as Marysieńka, lived there. The cosy inner courtyard surrounded by three-floor open galleries gives a sense of open space and at the same time has great acoustics. Nowadays, it is one of the best places for musical concerts and performances.
Отож, будинок збудували 1580 року на місці двох готичних кам'яниць, за проектом італійських архітекторів Петра Барбон та Павла Римлянина. Незважаючи на те, що Корнякт став шляхтичем і навіть був одружений з Анною Дідушицькою (походила із найславетніших родів Речі Посполитої) - він не покинув торгівлю вином. Над вхідними дверима кам’яниці висіла гілка ялини - своєрідна вивіска, яка означала, що тут знаходиться винарня.
Взимку тут можна було посидіти біля теплого каміна, смакуючи келих гарячого вина з цукром і прянощами. До речі, до винарні впускали лише заможних гостей. Зал винарні знаходився на першому поверсі будинку, освітлювався олійними світильниками - про це свідчать забиті в стелю кільця (збереглись до сьогодні), до яких кріпились світильники. Вино зберігали у пивницях, а на гору доставляли за допомогою ліфта. Коли Корнякт помер, будинок перейшов його нащадкам, які продали будинок ченцям-кармелітам. Потім кам’яниця перейшла у власність Якуба Собеського, а згодом у спадок його синові - польському королю Яну III Собеському, тут була його резиденція. Звідси і походить друга назва - Королівська кам’яниця. До слова, в цей час була проведена перша реставрація. У 1678 році - споруджений високий аттик, прикрашений скульптурами короля та шести лицарів.
Минав час, будівля переходила від одних власників до інших. Музейна історія кам’яниці розпочалась у 1908 році, коли будинок було продано громаді Львова і в його стінах запрацював Національний музей імені короля Яна III у Львові. У травні 1940 року тут відкрили Львівський історичний музей.
Експозиція вражає. Що цікавого подивитись?
Рекомендуємо відвідати музей «Королівські зали», який знаходиться на другому поверсі палацу. У чотирьох залах експонуються твори малярства, скульптури, зразки салонних меблів, порцеляна, музичні інструменти.
Зокрема тут можна побачити пам’ятки XVI-XIX століть, загадкове чорне крісло «дракон» (його ще називають «крісло Сатани»), яке своєю формою справді нагадує крилатого дракона; піанофорте - інструмент моцартівської епохи, попередник сучасного фортепіано; чоловічі та жіночі шафи-секретери зі сховками-сейфами та численними шухлядками; велику кількість старовинних європейських орденів; досі діючу музичну скриньку Symphonion (XIX ст.) із запрограмованою мелодією; старовинні годинники (в тому числі сонячний та зоряний); порцеляновий посуд і статуетки, круглий столик із зображенням фенікса - пам’ятка львівського масонства. Не зважаючи на численні перебудови, тут збереглась Готична зала XV століття - єдина у Львові пам'ятка світської готики.
Також Ви будете вражені збереженими палацовими інтер’єрами XIX століття, де красиво оздоблені стіни, декоровані ліпниною стелі з кришталевими люстрами, старовинні паркет та сходи, яким понад двісті років.
ІТАЛІЙСЬКИЙ ДВОРИК
Італійський дворик - безперечно родзинка Палацу Корнякта, одна із найромантичніших локацій у Львові. Подвір’я кам’яниці оточують триярусні відкриті галереї. Стіни прикрашені картинами, а вигляд з балкона дає Вам змогу насолодитися панорамою дворика. Тут повна звукоізоляція, тому не чутно шуму з навколишньої площі Ринок. У літній період у дворику функціонує кав’ярня, а також завдяки чудовій акустиці тут часто проводять музичні вечори.
Окрім цього, у дворику зберігається кам’яний лев (Лев Лоренцовича) - це один із найстаріших львівських левів, який наприкінці XVI століття, як символ міста, був встановлений на колоні перед входом у Ратушу.
В Італійському дворику можна побачити прангер - стовп ганьби. Колись такий стовп знаходився на площі Ринок. Він відтворює фігури ката та богині правосуддя Феміди, які стоять спиною до спини. Колись біля цього стовпа карали злочинців, або приковували спеціальними кільцями дрібних злодіїв, хуліганів, п'яниць, таким чином «виставляючи на ганьбу». Оскільки оригінал, датований XVI ст., був у напівзруйнованому стані, на замовлення Львівського історичного музею відтворили його копію, яка власне знаходиться тут у дворику.
Ще в Італійському подвір'ї зберігається надгробна плита з білого мармуру та з вирізьбленим орнаментом. Це «хачкар» - вірменські пам’ятники, стели з різьбленим зображенням хреста. Зазвичай такі плити розміщували на території вірменських храмів, при дорогах чи у монастирях.
