Від сучасних шедеврів до історичних ретроспектив – пориньте у захоплюючу подорож галереями та культурними просторами міста. Відкрийте для себе найцікавіші покази, різноманітні жанри та нові таланти, що визначатимуть обличчя мистецького Львова 2023 року. Незалежно від того, чи ви шанувальник мистецтва, чи випадковий відвідувач, тут є щось для всіх. Готуйтеся до натхнення, адже ми розкриємо перед вами полотно майбутніх виставок Львова.
Пориньте у світ мистецтва: Афіша виставок Львова на 2024 рік
Відкриття виставки «Крим: у діалозі століть»
10 лютого до 10 березня 2024 року.
Палац Лозинського, вул. В. Стефаника 3
З нагоди 10-ї річниці окупації Криму й другої річниці героїчного опору
Українського народу повномасштабній агресії росії 10 лютого 2024 року о
14:00 год. у виставкових залах відділу «Палац Лозинського» відбудеться
відкриття виставки «Крим: у діалозі століть» ‒ спільного проєкту Львівської
національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, Меджлісу
кримськотатарського народу та Громадської організації «Кримський інститут
стратегічних досліджень».
Запрошуємо вас пізнати наш Крим у діалозі минулого і сьогодення, єдності
культур і традицій. Багатство кольорів, фактур, звуків та ароматів сприяє
зануренню в атмосферу півострова.
Після офіційної частини відкриття виставки о 15:00 год. відбудеться
авторська екскурсія Рустема Скибіна, а о 16:00 год. ‒ презентація кількох
відеороликів із серії «12 міфів про Крим» проєкту «ZINCIR/ЛАНЦЮГ ‒
ЛАНКИ ПАМ'ЯТІ» та зустріч з їх авторами.
Яків Гніздовський. Світи близькі і далекі
з 21 лютого
Shum Art Gallery, пл. Старий Ринок, 7
На виставці можна побачити майже дев’яносто робіт добре знаного і любленого у світі, а особливо у Львові) українсько-американського графіка Якова Гніздовського (Пилипче, Тернопільщина, 1915 – Нью-Йорк, США, 1985), створених протягом 1947-1985 років здебільшого в техніці дереворізу, а також лінориту. Експозиція доповнена рідкісним стародруком XVIII століття з рідного села Якова Гніздовського, а також афішами, екслібрисами та книжками, над оформленням яких працював художник протягом 1960-1980-х років.
Назва виставки, а також розділи, на які поділена експозиція: Дерево Мандрівника, Жак Гніздовський, Птахи і Звірі, Український Гротеск, Колекція Екзотичних Рослин, Епілог, Знак і Слово попровадять нас мистецькими та географічними дорогами українського емігранта, і відкриють нам світи митця такі близькі нам, хоч і ніби далекі
Вартість: 50 гривень, пільговий - 25 гривень
Виставковий проєкт Петра Сипняка «Земля Свята»
24 лютого - 14 квітня
Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20)
Цією виставкою народний художник України Петро Сипняк у кількох серіях робіт запрошує до переосмислення поняття земля як святого дару небес кожному народові і кожній людині, зокрема, — за правом народження на цій землі, господарювання її ресурсами, збереження та успадкування майбутніми поколіннями.
Земля постає у нових творах митця, мов священний обʼєкт культового замилування та поклоніння хлібороба, скотаря, ремісника у широкому значенні Людини розумної, яка народжена плекати Божий сад, яким є наша Земля, а не руйнувати його. Автор закликає стишитися і поринути у спостереження сезонних землеробних циклів порівняно невеликого клаптика Галицької землі.
Виставка «Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми»
18 листопада 2023 - 10 березня 2024
Jam Factory Art Center (вул. Хмельницького, 124)
Виставка «Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми» побудована на зв’язках між двома напрямками поглядів: один з них веде назад, до творів мистецтва, що були створені до вторгнення 2022 року, тоді як другий — зустрічається з іншими поглядами сьогоднішнього дня. Дивлячись одне на одного і в минуле, ми запитуємо про зміни й про сумніви, про причини завершити чи призупинити мистецькі практики, або про здатність їх розпочати. Чи може сумнів стати методом? У двох часових потоках, історичному та особистому, тобто в розладнаному та в радикальному часах, ми дійшли до того, що не надаємо остаточних означень, а створюємо шляхи, якими можна слідувати за художницями й художниками в їхніх трансформаціях та зв’язках одне з одними. Ми побудували виставку так, щоб розказати майже одне й те саме кілька разів – у місці перетину двох масштабів, заземлитися там, де дистанція між історією і персональним досвідом скорочується.
