Місту Лева можна надати й ще найменування, сумніше, – Місто пожеж. Львів'яни точно знають «символічний» рік заснування Львова – 1256. Але чи всі знають, із чим пов'язана перша згадка про місто? «Таке було полум’я, що із усієї Землі заграву бачили, і зі Львова бачили». Тоді горів Холм. У Львові ж протягом 1340-1849 років лютувало близько тридцяти великих пожеж.
Чому кількість пожеж порахована лише до 1849 року? Саме в цей час з ініціативи бургомістра Карла Гьопфлінгена-Бергендорфа було організовано пожежну охорону. Видається, ніби на це рішення чекали надто довго і можна було уникнути руйнувань важливих і цінних споруд набагато раніше. А проте, львівська пожежна охорона є найстарішою організованою пожежною структурою в Україні.
Будівлі екстрених служб, без сумніву, виконують життєво необхідне завдання. Саме звідси рятувальники поспішатимуть на допомогу в надзвичайній ситуації. Але є в них і ще дещо особлива: їхня непроста історія і захоплива архітектура.
Головне управління ДСНС Львівщини (вул. Підвальна, 6)
Попри серйозну назву, управління має прекрасну неороманську будівлю, яка привертає увагу львів’ян, що поспішають у своїх справах, та туристів, які неквапно прогулюються вулицею Підвальною. Що є великою рідкістю для Львова – споруда одразу була збудована для рятівних цілей, як «пожежна стражниця». Тут також була розташована і кінна швидка допомога, міська телефонна станція, бюро водогонів, цех сажотрусів, служба вивезення сміття та навіть бюро міського хіміка.
Перебуваючи біля цієї будівлі, спрямуйте свій погляд на карниз будівлі. Ви побачите покровителя пожежників – скульптуру святого Флоріана. Це робота визначного львівського митця, автора скульптур на фронтоні Львівської опери, Петра Війтовича.
Сьогодні в будівлі колишньої пожежної стражниці функціонує Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області, перша державна пожежно-рятувальна частина, а також Музей історії пожежної справи. Тут є три зали, де можна побачити фото старого Львова, зокрема під час чи після пожеж, еволюцію пожежної техніки та шоломів, пожежну карету, костюми. Частина виставки присвячена професії сажотрусів. У другому залі можна ознайомитися із пожежництвом сьогодні, а весь третій – присвячений тим людям, хто ліквідовував наслідки катастрофи на Чорнобильській АЕС.
Львівський державний університет безпеки життєдіяльності (вул. Клепарівська, 35)
А де ж навчають цього непросто ремесла – рятувати людей і міста? У Львівському університеті безпеки життєдіяльності. Тут є 3 основні інститути: пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту та психології та соціального захисту.
Будували цю, без перебільшень, прекрасну споруду зовсім не з навчальною метою. Споконвіку у старих містах було завжди багато військових. Особливо їх побільшало після революцій середини ХІХ століття, зʼявилося багато службовців, які вже не були придатними для військової служби. З досвіду Відня, Праги, Падуї та інших тогочасних європейських міст і було збудовано львівський дім інвалідів. Таке рішення прийняв імператор Франц Йосиф I, перебуваючи у Львові у 1851 році. Не дивно, що і збудовано дім було у стилі віденського арсеналу.
Споруда спроектована дуже цікаво: у неороманському стилі (як і пожежна частина, памʼятаєте?), із комбінованої кольорової цегли, що завдяки особливому розміщенню утворює червоні та жовті смуги. До речі, міська цегельня забезпечувала цеглою абсолютно безплатно. Архітектура вражає своїм монументалізмом, при цьому будівля ніби трохи розтягнута. Що цікаво: тут була своя система обігріву. Між стінами утворювали повітряні канали та зʼєднували їх з камінами.
Сучасний університет має дуже чітку форму. Він складається із центральної частини та веж на її кутах, далі йдуть бокові крила і закінчуються павільйонами. Будівля багата і на оздоблення. Барельєфи, скульптури, багатство та смак. На фасаді буднику помітите дві скульптури: Війни (чоловік, який вихоплює меч) та Миру (жінка в лавровому вінку та зі згортком паперу руці; біля її ніг лежать палітра і пензель, що символізують науку та мистецтво). Загалом на фасаді було 26 скульптурних елементів і 8 барельєфів. І до сьогодні вони тішать наші з вами очі. На превеликий жаль, багато скульптур та барельєфів із внутрішнього боку, а також зала із фресками не збереглися.
Всередині комплексу є чарівний та неймовірно доглянутий дворик. За брамою та основними стінами комплексу ховається ще один шедевр архітектури – храм Покрови Пресвятої Богородиці у візантійсько-грецькому стилі та під колір університету – із жовто-червоної цегли, викладеної у формі хрестиків. Церква була прикрашена величезною кількістю скульптур і ззовні, і всередині, але до наших часів нічого не збереглося.
Для своїх студентів храм відкритий постійно, в будь-який момент кожен може зайти помолитися чи поговорити зі священником. Із ним також можна познайомитися: отець був у АТО, та привіз волонтерський прапор сюди, до храму. Ви також можете побачити і відчути цю красу на літургії в неділю.
Завітайте при нагоді в цей атмосферний університет, а, виходячи із території, погляньте наліво. Впізнаєте? Це вже наш знайомий, покровитель пожежників – святий Флоріан.
