Назад
  • Туристу

Lviv City Card допомогла Альберто з Дубліна вивчити місто

ALBERTO C.

Автор
Привіт! Я Альберто з Дубліна. Я не міг пропустити візит до Львова під час своєї першої поїздки в Україну. Я провів два дні в цьому місті, що є ідеальною кількістю часу, щоб насолодитися усім, що може запропонувати Львів. Перевірте, що подивитися протягом двох днів у цій частині західної України!

Як добратися до Львова

Я добирався до Львова з Кракова, тому вирішив взяти нічний поїзд, який відправляється о 21:02 із залізничного вокзалу в Кракові. Подорож займає близько 8 годин, тому я забронював купе, щоб поспати і бути готовим до наступного дня. Це дозволило мені заощадити час, якими я скористався, відвідуючи дивовижні місця Львова!

Як виявилося, купити квитки в Інтернеті на міжнародні поїзди, що відправляються з Польщі, непросто. У більшості випадків вони продаються лише безпосередньо на залізничному вокзалі. Оскільки я не хотів ризикувати, я вирішив придбав квитки по приїзду до Польщі,  проте дізнався, що вони розпродані. Саме тому і скористався послугами Polrail, щоб добратися до Львова.

Polrail - польська залізнична туристична агенція, яка допоможе вам добратися поїздом у будь-яку точку Європи. Вони купили мої квитки з Кракова до Львова, і зустріли перед залізничним вокзалом. Їх послуги та спілкування було чудовим, тому я дуже рекомендую цю компанію.

Потяг із Кракова до Львова був досить старим, і мені зовсім не пощастило, оскільки не було світла в цілому вагоні. У вартість квитка входить постільна білизна, і не зважаючи на те, що ліжка були зовсім маленькими, було досить комфортно, щоб хоч трішки поспати під час подорожі. Наприкінці ночі польський інспектор прийшов перевірити наші паспорти, і одразу через кілька хвилин на перевірку прийшла молода українська інспекторка. Вона детально перевіряла мій паспорт, кілька разів звіряючи фото та моє обличчя, щоб переконатися, що це одна і та ж людина. Вона запитала, куди саме я їду в Україну і на скільки часу, і після чого швидко проштампувала паспорт.

Історія міста Львова

Львів був заснований у 1256 році, коли король Данило Галицький (історичний регіон у південно-східній Польщі та західній Україні) заснував і назвав місто на честь свого сина Лева. Після руйнування, спричиненого татарськими окупантами, Лев сам в 1270 році відбудував місто і обрав Львів столицею Галичини-Волині.

У 1349 році польський король Казимир III окупував місто і наказав реконструювати його за типовим європейським планом із центральною площею, оточеною житловими приміщеннями та укріпленнями навколо міста.

Львів незабаром став великим торговим центром, куди люди приїжджали з усієї Європи. Завдяки цій культурній різноманітності в місті було збудовано кілька церков усіх обрядів, а також синагоги, багато з яких можна відвідати і сьогодні.


Після першого поділу Польщі у 1772 р. Львів став столицею Королівства Галичини та Лодомерії, регіону Астро-Угорської імперії. У цей період у місті відбулася германізація, і його назва змінилася на Лемберг, а німецька стала офіційною мовою, хоча польська та українська все ще широко використовувалися.

Коли Імперія Габсбургів розпалася наприкінці Першої світової війни, регіон був поділений між Польщею та Україною, а Львів був приєднаний до Польської Республіки. Це призвело до полонізації міста, відомого під назвою Львов, і спричинило величезне зниження прав української меншини у Львові.

Під час Другої світової війни, незважаючи на вторгнення Німеччини до Польщі, область Галичини, де знаходиться Львів, а також решта сьогоднішньої України, була окупована Червоною армією. Німці розірвали свій пакт з Росією у 1941 році та вторглися в Українську РСР, захопивши Львів у червні та знищивши населення понад 1,5 мільйона євреїв, які проживали в регіоні.

Коли Червона Армія у 1944 році звільнила Галичину, були встановлені нові кордони, і Львів увійшов до складу України. У 1944 році переселення поляків України та українців Польщі до відповідних країн зазнало переміщення понад 1,5 мільйона людей. Те, що колись було одним з головних польських міст, втратило майже все своє польське населення, польську мову та частину своєї культури.

На сьогодні Львів є одним з найбільш націоналістичних регіонів України, значна частина населення якого розмовляє українською та підтримує європейський характер міста, всупереч російськомовним регіонам на сході України.

Що варто побачити у Львові: День 1

Після нічного переїзду з Кракова я залишив свій багаж в орендованій квартирі і попрямував до старого міста, щоб дослідити всі історичні місця Львова.

Блукаючи вулицею Академіка Гнатюка, я дійшов до площі, де знаходиться пам’ятник Тарасу Шевченку. Він був споруджений у 1992 році на честь найвідомішого українського поета, який зображений поруч із декоративною стелою, що представляє національне відродження України.

Прямо з іншого боку площі розташувалася одна з найвизначніших будівель - Музей етнографії та художнього промислу, що має колекцію традиційного українського народного та декоративного мистецтва.

Сама площа, розміром 142 на 129 метрів, була побудована наприкінці 13 століття, без сумніву, є центром міста. Спочатку пл.Ринок була розроблена у готичному стилі, але після пожежі 1527 року все місто було відновлено у стилі ренесансу.

Але правда полягає в тому, що будинки навколо площі, разом їх 44, побудовані в різних архітектурних стилях, починаючи від епохи Відродження аж до модернізму. Тут ви також знайдете чотири фонтани, які представляють грецькі міфологічні фігури: Нептун, Адоніс, Амфітрит та Діана. По центрі стоїть Ратуша з оглядовою вежею. Площа була оголошена об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 1998 році, разом із усім історичним центром міста.

Як тільки я побачив головну площу, вона одразу нагадала мені Польщу. Оскільки я щойно з Кракова - порівняння були неминучими! Було очевидно, що у минулому Львів належав до Польщі, оскільки він не представляє відкритих площ, які можна знайти в більшості країн колишнього Радянського Союзу, в тому числі в столиці України, Києві.

Найвідоміша будівля площі, розташованої прямо в центрі, - мерія. Вона була збудована у віденському класицистичному стилі між 1827 та 1835 роками на місці старої ренесансної ратуші, що зруйнувалась.

Бажаючі можуть піднятися на оглядовий майданчик вежі, звідки можна насолодитися дивовижним видом на місто з висоти 65 метрів. Саме там я і придбав Lviv City Card, і оскільки мій візит до ратуші включений, я вирішив піднятися на саму вершину, що було не так вже й просто. Без картки оплата за вхід становить 20 грн (приблизно 0,80 євро), але піднятися на ратушу однозначно варто.

На вежі ратуші розміщені куранти, які створюють унікальну акустичну ауру. Середньовічна традиція грати «Мелодію міста» трубачем щодня опівдні була відновлена у 2011 році. Львівська ратуша залишається штаб-квартирою місцевого самоврядування: тут працює міський голова, а 64 міські депутати проводять свої засідання.

На одному з кутів площі можна відвідати Латинський собор, один з найвідоміших пам’яток готичної архітектури в Україні. Його походження датується 1370 роком, а освячення відбулося в 1481 році.

Найцінніші мощі базиліки - це останки людей, дотичних до Львівської архієпархії. На головному вівтарі зображено Марію Матері Благодаті, прикрашену Золотою трояндою Івана Павла II у 2001 році, та Золотий Розарій, подарований папою Бенедиктом XVI.

З правого боку від Латинського собору розташована каплиця Боїмів, збудована родиною Боїмів на кладовищі поруч із церквою, якої вже немає. Вони були дуже заможною родиною, яка приїхала до Львова з Королівства Угорщини.

Зовнішнє оздоблення увібрало різноманітні стилі, від голландських орнаментальних прикрас до польських та німецьких мотивів. Він був розроблений Анджеєм Бемером на базі каплиці Зигмунда у Вавельському соборі в Кракові.

Біля входу на Ринкову площу ви знайдете Гарнізонну церкву апостолів Петра і Павла, також відому як Церква Єзуїтів.

Будівництво першої будівлі в стилі бароко розпочалося в 1610 році під керівництвом італійського архітектора Джакомо Бріані, який використав для прикладу Римську церкву Іл Єзу. Тут є надгробні пам'ятки великого воєначальника Станіслава Яблоновського та сім'ї Дзердушицьких, а також каплиця Марії Консолатрикс (1630). Вівтар особливо цінний.

З 1946 по 2011 рік церква використовувалася як сховище книг. Церква була освячена 6 грудня 2011 року з нагоди 20-річчя Збройних Сил України.

Неподалік, церква Преображення Господнього. Спочатку вона була побудована в 1731 році як римо-католицька церква, яка слідує французькому класицизму, але з інтер'єром у стилі бароко. У 1783 році вона була перетворена на бібліотеку Львівського університету та повністю знищена у 1848 році австрійцями.

Церква була перебудована за оригінальним дизайном як греко-католицька церква та була освячена в 1906 році як греко-католицька церква Преображення Господа нашого Ісуса Христа.

Увійшовши в невеликий арковий прохід, майже захований між будівлями, ви дійдете до одного з найчарівніших дворів Львова, прямо біля Вірменського собору у Львові.

Первісна церква була заснована в 1370 році вірменським купцем, натхненним собором Анни, в старовинній столиці Вірменії. Він був сильно пошкоджений пожежею в 1572 році, в 1571 році була споруджена кам'яна дзвіниця.

Собор належав до Вірменської католицької архієпархії до 1945 року, проте коли Ради вбили свого адміністратора, закрили церкву та вигнали з міста більшість польських вірмен. Після падіння Радянського Союзу деякі вірменські родини повернулися до Львова та відновили Парафію. Сьогодні ним управляє Вірменська Апостольська Церква.

Коли я під час обіду перевіряв місця, включені до моєї Lviv City Card, я також вирішив відвідати Музей скла, що розташований прямо на площі Ринок. Без картки вхідний внесок становить 20 гривень (приблизно 0,80 євро).

У музеї, єдиному скляному музеї, який можна знайти в Україні, є виставка предметів, створених під час Міжнародних симпозіумів видутого скла у Львові.

Сам музей зовсім невеликий, але є кілька аудіогідів, які ви можете слухати безпосередньо зі свого телефону, якщо хочете дізнатися про виставку більш детально. Оскільки мій час був обмеженим, я просто розглядав експонати, щоб отримати загальне уявлення про скляний посуд.

Хоч і Палаццо Бандінеллі не був у моїх планах, я таки вирішив скористатися перевагою Lviv City Card. Побудований наприкінці 16 століття у стилі ренесансу, він замінив старий готичний кам’яний будинок та був спонсорований купцем / фармацевтом Ярошем Ведельським.

На початку 17 століття будинок купив італійський купець Роберто Бандінеллі. У 1629 році в будівлі було створено регулярне поштове відділення, щоб львів’яни мали змогу надсилати та отримувати листи з усієї Європи. Будинок зберіг ренесансний стиль, тоді як інтер'єри на першому поверсі витримали в готичному стилі.

У 1920-х роках відбулася реконструкція будівлі, і лише у 2005 році тут було відкрито експозицію Львівського музею історії. В даний час на першому поверсі знаходиться музей Пошти.

Гуляючи північною стороною Ринкової площі, я дійшов до церкви Святої Євхаристії, більш відомої як Домініканська церква.

Вона була збудована між 1748-1764 рр. За проектом військового інженера, генерала артилерії Яна де Вітте у стилі пізнього бароко на місці колишньої церкви св. Петра і Павла.

З 16 століття церква нагадувала готичний собор. Фасадні скульптури виготовив Себастьян Фесінгер. Під куполом - 18 лісових скульптур святих. В інтер'єрі зберігаються алебастрові надгробки 16 століття, надгробний пам'ятник 1816 року, зроблений відомим датським скульптором Б. Торвальдсеном.

Я також рекомендую зупинитися на Книжковому ринку, що розташований за Домініканською церквою. Там можна знайти в основному старі книги, більшість із них уживаних, а також різні записи.

Відвідавши більшість визначних пам'яток старого міста, я попрямував назад до Ратуші на площі Ринок, де стояв львівський екскурсійний поїзд.

Поїзд відправляється кожні 30 хвилин та за одну годину покаже вам головні місця Львова. Оскільки екскурсія англійською та іншими мовами була включена у вартість Lviv City Card, я вирішив скористатися нагодою. Без картки подорож коштує 110 грн (приблизно 4 €).

Він проходив не лише головними пам’ятками старого міста, але й деякими дуже цікавими місцями, включаючи Оперний театр та Палац Потоцьких.

Екскурсовод був дещо одноманітним та детально розповідав про історію міста. Я, можливо, б і не брав цей поїзд, якби він не був включений до вартості Lviv City Card, але все одно було приємно проїхатись після довгого дня.

Я вирішив закінчити свій день цікавим візитом, який був не таким історичним, як усі місця, які я відвідував протягом дня. Замовивши Uber, я попрямував до Музейно-культурного комплексу “Львіварня”.

Ця пивоварня, одна з найвідоміших в Україні, виготовляє пиво ще з 14 століття, а виставка в музеї пояснює різні процеси пиття та загальну історію пива у Львові. Вхід до музею коштує 60 грн (безкоштовно з Lviv City Card).

Наприкінці візиту ви зможете насолодитися баром неймовірно сучасного дизайну, де можна замовити дегустацію пива та скуштувати закусок. Дегустація пива з 4-х різних сортів пива коштує всього 35, тому обов'язково рекомендую!

ДЕНЬ 2

Під час свого другого дня у Львові я вирішив оглянути місцевість, яка оточує старе місто, а також деякі визначні місця, які я проїжджав минулого дня під час екскурсії.

Одне з місць, яке привернуло мою увагу, - палац Потоцьких, саме туди я і попрямував. Він був збудований у 1890 році для графа Альфреда Потоцького, віце-регламенту Королівства Галичини та Лодомерії. У 1919 році літак американського пілота Е. Грейвса врізався в палац під час демонстраційних польотів над Львовом. Ремонтно-реставраційні роботи будівлі закінчилися аж у 1931 році.

На сьогодні в його залах розміщена експозиція європейського мистецтва 14-18 століть, а також художні експозиції. З 2001 року палац став однією з будівель Львівської національної художньої галереї.

Повернувшись до старого міста, я зупинився у Львівському національному університеті імені Івана Франка, на фасаді якого написано латинськими словами «Patriae decori civibus educandis», що означає «Освічені громадяни – окраса Батьківщини». 

Це найстаріший університет в Україні, заснований у 1661 році польським королем Іоанном II Казимиром. Університет зазнав багаторазових перетворень протягом століть через політичну складність регіону, але заклад, який ми знаємо сьогодні, був створений у 1940 році.

Прямо перед університетом розташований парк Івана Франка, ідеальне місце для прогулянки. На вході в парк - пам’ятник Івану Франку, відомого тим, що він був одним із перших поетів, які писали українською мовою. Його творчість, поряд із творчістю Тараса Шевченка, мала величезний вплив на політичну думку та національну ідентичність України.

Однією з найвпізнаваніших будівель Львова та України є Львівська опера. Вона навіть зображена на купюрах 20 грн.

Будівництво опери було закінчено в 1900 році, коли Львів був столицею Галичини, автономного регіону Австро-Угорської імперії. Споруджена у стилі ренесансу та бароко, прикрашена фасадом із грецьких колон, статуями, рельєфами та балюстрадами, завжди приваблює багатьох туристів. 

Дуже цікавим фактом будівлі є те, що Опера була побудована прямо на річці Полтва. На початку XX століття річку перекрили в цілях будівництва. Натомість, зробили так, щоб вона протікала по одній з центральних вулиць Львова, проспектом Свободи.

Блукаючи на північний схід від опери, я наткнувся на Костел і монастир бернардинів. Цей комплекс є давньою духовною пам’яткою та перлиною ренесансної архітектури Львова. Автором будівництва церкви та монастиря був італійський архітектор Паоло Романо.

Монастир був заснований в 1595 році для монахинь-бенедиктинців, які в 1939 році були змушені покинути монастир і виїхати до Польщі. Після легалізації Української греко-католицької церкви уряд того часу повернув монастирю свій статус.

Між площею Ринок та вулицею Князя Лева, ви знайдете одне з наймальовничіших місць Львова, Двір загублених іграшок.

Іграшки тримали на маленькому подвір’ї під невеликим дахом з надією на те, що власник повернеться та забере їх. Оскільки цього не сталося, місцеві створили невелику колекцію покинутих іграшок, які з роками продовжували рости. Відвідувачі можуть взяти з собою будь-яку іграшку, яка їм подобається, хоча, на жаль, більшість із них перебуває у досить поганому стані через погану погоду.

Через кілька метрів - храм Івана Хрестителя. Можливі дати будівництва храму - 1201, 1232 та 1250 рр .. За найпопулярнішою версією, зразок церкви був створений князем Левом для дружини Констанції, дочки угорського короля Бели IV.

Найзначніша реставрація церкви в неороманському стилі відбулася в 1889 р. У 1980-х рр. коли замінили неороманський фасад, каплиця отримала свій первинний вигляд. Нині тут знаходиться філія Львівської національної художньої галереї. Також тут проводять літургії Греко-Католицької Церкви.

З храму Івана Хрестителя спочатку я планував піднятися на Львівський високий замок, оскільки прочитав, що з нього відкриваються дивовижні види на Львів. Але оскільки я вже піднімався на Ратушу, я вирішив повернутися до центру міста. Сівши на трамвай №2, я доїхав до Личаківського кладовища. Вартість проїзду було включено до моєї Lviv City Card, але якщо у вас її немає, проїзд становить лише 5 грн (приблизно 0,20 євро).

Личаківське кладовище - одне з найвідоміших місць Львова, офіційно відкрито в 1786 році. Некрополь займає площу 42 га і включає 300 000 могил, 5000 гробниць, понад 500 скульптур та 23 сімейних каплиць у 86 пронумерованих секціях. Найдавніша надгробна плита датована 1675 р. Личаківський цвинтар перебуває під охороною Львівської міської ради як історично-культурний заповідник з 1990 року.

Одні з найвідоміших могил - Івана Франка (український поет), Тадеуша Йордана-Розвадовського (польський воєначальник і засновник сучасної Польщі), Соломії Крушельницької (український оперний співак), Станіслава Людкевича та Ігоря Білозіра (відомий українець, композитор), серед багатьох інших місцевих особистостей.

Площа кладовища величезна, але біля входу ви можете скористатися картою і прокласти собі маршрут, щоб побачити найбільш вражаючі надгробки. Хоча і відвідування кладовища не зовсім типово під час подорожей, деякі статуї та мавзолеї справді вражають!

Я закохався у Львів з моменту, коли ступив у Старе місто. Перш ніж відвідати Україну, я очікував, що це типова колишня радянська країна з тьмяною архітектурою, але Львів, очевидно, є винятком. Через свою колоритну історію, Львів - одне з найчарівніших Старих міст, які ви відвідаєте у Східній Європі!

Якщо ви шукаєте куди податися у відпустку, мальовниче місто Львів - це чудовий варіант!

!

Дякуємо за підписку!

Ми обіцяємо регулярно відправляти вам корисні та цікаві матеріали. Залишайтесь на зв’язку ;)

!

Піу!

Ваш список відправлено на вказану Вами пошту

!

Ой!

Нажаль, під час відправлення щось пішло не так. Спробуйте знову.