Назад
  • Місто
  • Туристу

Ревіталізація у Львові: від Підзамче до Шевченка

Мене звати Віка Олішевська, і в проєкті KIVSH я займаюсь екосистемою і програмою – турбуюся про те, аби тут було комфортно знаходитись і співпрацювати як резидентам простору, так і мешканцям району. Йдеться про налагоджену атмосферу співпраці та креативу, завдяки якій відвідувачам буде цікаво затримуватись тут і співтворити простір із нами. Від йоги і сніданків, навчання й практики до вечірніх дискусій або вечірок і концертів. Це про екосистему. Щодо програми, то я відповідаю за організацію подій і проектів, які є фокусними та центральними для нашого простору. Від взаємодії креативщиків зі школами до розвитку сусідської громади та малих онлайн дискусій.

фото Лізи Власенко

ІДЕЇ

Займаюсь схожою тематикою вже кілька років. Почалось все з управління ІТ, коли я працювала в міській раді Львова. Тоді ми шукали приміщення для форуму електронного врядування і зупинилися на локації заводу РЕМА на Підзамче. Ми вирішили – буде класно провести там захід, який стосуватиметься майбутнього, але в той же час покаже, що воно, майбутнє, не про гарні стіни, а про наповнення і про людей. РЕМА став саме таким прикладом – ти заходиш в страшненьке приміщення, але насправді знайдеш там класні студії та цікавих людей. У процесі підготовки ми провели багато воркшопів, зустрічей із сусідами та зрозуміли, наскільки сильна там склалась атмосфера. Це був мій перший крок у ревіталізації креативними інструментами. Згодом, разом із Департаментом розвитку ЛМР ми сформували ініціативу “Factories of ideas” – від онлайн промоції теми ревіталізації до великого заходу Factory Day, де були спеціалісти з Нідерландів, Литви, Австрії та Грузії, а також до ситуативних проектів із колишнім М’ясокомбінатом і т.і. 

Важливо розуміти, що в таких процесах досі є суттєва перепона – більшість заводів в 90-х стали приватними, а їх власники не завжди зацікавлені в вписанні локацій у місто, тому й тягнуть їх до руйнування / продажу / забудови або ж дуже дешево здають приміщення в оренду занадто різним підприємствам. У будь-якому разі, я впевнена, що промисловий простір повинен бути включений у ландшафт міста, бо інакше він перетворюється на сірі плями.

фото Лізи Власенко

ЗМІНИ

Тема Підзамче триває років п’ять як мінімум. Це питання якісних змін в певному часовому періоді та джентрифікації, що створює конфлікти старих і нових мешканців. Тому такі процеси дуже неоднозначні. Деякі експерти говорять про залучення старих мешканців до розвитку таких місць – чи то як працівників, чи то носіїв історії місця. Мешканці дійсно мають користувалися ревіталізованим простором, хоча ясно, що їм має бути запропонований  поштовх до цього. На РЕМА в нас усе обмежилось запрошенням в основному на зовнішню територію, коли завдяки Майстерні міста, ми встановили там вуличні меблі.

фото Лізи Власенко

СУСІДИ

Наприклад, Підзамче ‒ це історично-промисловий район, який здебільшого був відрізаним від центру Львова, через що люди відчували себе покинутими. Це досі зчитується в ідентичності мешканців. У районі вулиці Шевченка, в якому ми зараз працюємо, така проблема не кидається в очі. Але штука в тому, що сформованої ідентичності району там також не простежується. Це питання, над яким ми зараз у KIVSH працюємо: “Чи простіше формувати ідентичність з нуля, чи працювати з уже сформованою?”. І ясно також наступне – ми не збираємося ані нівелювати історію, ані уникати духу Львова як сучасного міста.  

фото Лізи Власенко

ТУРИСТИ

На мою думку, у Львів навряд чи будуть їхати, щоб потрапити на той самий !FESTrepublic. Хоча з іншої сторони, івано-франківський Промприлад.Реновація ‒ це дуже сильний аргумент взагалі приїхати в Франківськ уперше. Тому щодо Львова та туристів креативними просторами – хіба зробити тур такими точками. Припустимо, людина їхатиме у Львів, бо розумітиме насиченість контентом: на !FESTrepublic потрапить на вечірку, у KIVSH – на лекцію урбаніста, а в Jam Factory Art Center – на виставку. 

БЛІЦ

- Чи буде в KIVSH галерея?

- Мусить бути. Ще не скажу, якого масштабу, але кроки в такому напрямку вже робимо.

- Чи буде KIVSH цікавим іноземним туристам?

- Думаю так, бо як мінімум в нас буде де потусити. Але тут усім буде чим зайнятися.  Ми хочемо бачити різних людей, але хочемо бачити насамперед індивідуальних туристів. 

-Пиво варити будуть?

-Пиво ні. Хоча сказати зараз, що конкретно буде там за п’ять років я не можу. Однак те, що все буде в креативному дусі ‒ очевидно.

-Чи буде зупинка транспорту “KIVSH”?

-Ми дуже хотіли, щоб вона була. Зробити поряд трамвайну зупинку ‒ класно ж.

-Що не має бути такого, як на РЕМА?

-Насправді ми вже навчені тим досвідом. Тому по-перше, в нас немає невизначеності. Бо що завтра буде із заводом РЕМА, ніхто не знає, невідомий власник ‒ невідомі плани. Через це кілька якірних компаній звідти вже виїхали. По-друге, проблема на РЕМА була в відсутності прямого впливу резидентів на стратегічні рішення всього простору. Тому, очевидно, що зараз у нас у KIVSH є чітка концепція навіть щодо відбору резидентів. Також треба розуміти, що ReZavod – абсолютно низова ініціатива, яку підтримували напів волонтерськими засадами. Для людей це не завжди було пріоритетом, і вони займались цим у вільний час.

-Чи був би KIVSH без заводу РЕМА у твоєму досвіді.

-Ні, не було б.

-Якими ти хочеш бачити своїх сусідів?

-Хотіла б бачити різних сусідів, бо сучасне місто ‒ це різноманітність. Мені хочеться такої динаміки, співпраці та змін. Цієї відкритості в сусідів на Підзамче ми не завжди  спостерігали. Зараз, надіюсь, нам вдасться їх підготувати до діалогу.

.

Вікторія Олішевська, програма та екосистема KIVSH

Олексій Федак, Центр розвитку туризму

Ліза Власенко, фото

!

Дякуємо за підписку!

Ми обіцяємо регулярно відправляти вам корисні та цікаві матеріали. Залишайтесь на зв’язку ;)

!

Піу!

Ваш список відправлено на вказану Вами пошту

!

Ой!

Нажаль, під час відправлення щось пішло не так. Спробуйте знову.