Кожне велике місто – це палімпсест. Одні його шари стираються, а поверх них одразу з’являються нові. Це закон буття бурхливих мегаполісів, який прописаний на кожній будівлі чи локації. Особливо чітко це простежується на прикладі Львова. Це давнє місто з багатьма автентичними спорудами. Закономірно, що не одна з них змінювала свої функції.
Львів – місто церков та монастирів
Практично неможливо скласти маршрут центром Львова, щоб не проходити чи не бачити храмів. Святині і на логотипі Львова. При цьому, кожна має своєю унікальну історію. Більшість, принаймні у центральній частині, будувалися як римо-католицькі, а сьогодні є діючими греко-католицькими церквами. Крім того, окремим релігійним комплексам дуже змінили функції. Скажімо, колишній жіночий монастир святої Бригіди, що на Городоцькій, використовується як слідчий ізолятор. Колишній комплекс монастиря кармелітів взутих перебудували на бібліотеку ім. Стефаника (тоді Оссолінеум).
Ще цікавішою є історія з колишнім костелом Марії Магдалини та монастирем домініканок. У цьому монастирі навіть була жіноча в’язниця. Сьогодні у костелі органний зал. У колишньому монастирі бернардинів від австрійських часів знаходиться міський архів з дуже цінними джерельними матеріалами. У колишній колегії піярів сьогодні діє Львівська обласна клінічна лікарня.
Окрема тема – це колишні сакральні комплекси, які зазнали руйнувань та змінили своє призначення. Так було з колишньою греко-католицькою духовною семінарією та храмом святого Духа. У святиню влучила бомба в роки Другої світової війни. Частину колишніх монастирських приміщень тепер займає географічний факультет Львівського університету.
Наука та культура
Одним з найбільших та найкращих вищих навчальних закладів України вважається Львівський університет імені Івана Франка. Цей ВНЗ має славну історію, але з сучасним головним корпусом вона перетнулась лише в міжвоєнний час. Будівлю ж, у якій у наші дні головний корпус університету, будували наприкінці XIХ ст., але для потреб парламенту – Галицького Крайового Сейму. Поруч розташована розкішна будівля колишнього шляхетського казино, яку сьогодні знають як Будинок Вчених. Новою культурною локацією для Львова стало старе трамвайне депо, у якому відкрили Lem Station.
Окремим блоком можна розглянути долю колишніх міських та приватних арсеналів. Колись вони призначались для зберігання зброї та боєприпасів, різного стратегічного провіанту та як господарські приміщення. Сьогодні у колишньому королівському арсеналі, який за пам’ятником Івану Федоровичу, функціонує обласний архів, колишній арсенал Сенявських – це відділ бібліотеки імені Стефаника, а в міському арсеналі можна побачити експозицію Музею зброї, також покуштувати фірмових закусок у "Реберні". Відколи міські фортифікації втратили практичне значення, порохова вежа також не є важливим та стратегічним об’єктом для міста. Тепер там культурно-мистецький центр архітектури та дизайну.
Вам також буде цікаво: Архітектура Львова. Від часів короля Данила до сьогодення
Шляхта виїхала, палаци залишились
У давньому Львові магнатських палаців та резиденцій було не менше, ніж храмів. Жоден з них не використовується за призначенням у наші дні. До прикладу, палац графів Потоцьких сьогодні є відділом Львівської галереї мистецтв – як і палац Лозинського. У палаці Голуховських діагностичний центр лікарні Львівської залізниці.
Колишній палац Сапіг постраждав в роки Другої світової війни. Поруч з ним сьогодні приміщення школи №9. Натомість, у збереженій його частині – Товариство охорони пам'яток. Як школа-інтернат сьогодні функціонує і колишній палац графів Семенських-Левицьких. Палац Туркулів-Камелло належить Львівській ветеринарній академії.
Один цвинтар, два цвинтар, три цвинтар
Процес встановлення над Львовом влади імперії Габсбургів супроводжувався значними перетвореннями в житті тогочасного міста. Зокрема, саме тоді, наприкінці XVIII ст., забрали всі поховання з центральної частини міста й відкрили великі загальноміські цвинтарі.
Личаківський існує до сьогодні. Городоцький був орієнтовно на місці нинішнього Привокзального ринку. Замість Жовківського цвинтаря сьогодні залізнична станція Підзамче, а Стрийський цвинтар знаходився на межі нинішніх Стрийського парку та парку імені Богдана Хмельницького.
Історія з початком та без кінця
Заданий вище напрямок можна продовжувати практично до безконечності, а кожен наступний рік лише додаватиме нових ідей та матеріалів. Так, на цитаделі не завжди були готелі чи офіси, а будинок прокуратури будувався як торгово-промислова палата. Таких історій надзвичайно багато і це важлива складова життя кожного великого міста.
