Назад
  • Місто
  • Туристу

Львів в об’єктиві камери

Ірина Харко

Автор

Львів є містом на перехресті культур, тут є сліди німецькі, австрійські, єврейські, польські, російські, однак, йому вдалося не лише сформувати свою ідентичність з плином часу, але й не втратити та зберегти ті малопомітні, але важливі риси кожної з культур.

Тому прогулюючись у Львові можна побачити ті, ще не стерті з пам’яті міста місця, які нагадуватимуть нам про мультикультурність успадковану з часу заснування. Не дивно, що наше місто привабливе для кінематографу, тому львівські вулички та установи не одноразово ставали знімальними майданчиками для фільмів.

Ділимося з вами «фільмотекою» Львова, не всією, звісно ж, але частиною, в якій ви зможете побачити перевтілення вулиць Львова, перенесення їх в часі та еволюцію самого міста в об’єктиві.

Отже, вперше кінематограф обрав Львів як майданчик для зйомок ще в 1897 році у фільмі "У Львівській кав'ярні" ("W kawiarni lwowskej"). Фільм важливий для львів’ян, оскільки він дав їм змогу вперше побачити себе та знайомі собі вулиці, так би мовити, в іншому вимірі. Покази фільму відбулися не в кінотеатрі, так як на той час ще не було постійно діючих кінотеатрів у Львові. Кінострічку демонстрували у «Континентальному Еден-театрі» (Kontynentalny Eden Teatr), який діяв у «Літньому театрі» на Губернаторських Валах (сьогодні парк на вулиці Винниченка). Проте, зараз у вільному доступі цієї кінострічки немає.

Не можна оминути увагою вітчизняний кінематограф, у 20-30 рр. ХХ ст. була знята документальна стрічка «Галичина» І. Яцентія та Ю. Дороша, в якій представленими були унікальні кадри Львова та львівських інституцій. Сьогодні кінострічку можна переглянути у Львівському фотомузеї.

У міжвоєнному Львові в 1936 та в 1939 роках Варшавським кінематографічним бюро «Фенікс» у Львові були зняті музичний фільм «Буде краще» («Będzie lepiej») та «Волоцюги» («Włóczęgi»), де вперше на екрані з’явились веселі батяри*, культові персонажі міжвоєнного Львова – Щепко і Тонько. Щепко та Тонько були відомі як постійні персонажі розважальних радіопередач Польського радіо. А пісні з фільмів вважають одним із брендів ретро-Львова, варто лиш згадати пісню Емануеля Шляхтера «Tylko we Lwowie» («Тільки у Львові» в перекладі Віктора Морозова), який був хітом передвоєнних років та залишився чи не найвідомішою піснею про батяр.

 

У 1971 році на екрани вийшов фільм «Старики-розбійники», в якому ви можете побачити старий, але вже кольоровий Львів. Львів’яни, безсумнівно, своїм пильним оком побачать просторовий обман у маршрутах героїв фільму, адже ніяк не вийти йдучи вулицею Лисенка на площу Ринок чи той факт, що дійти до театру ім. М. Заньковецької від Ратуші потрібно скористатись трамваєм. Між іншим, Ратуша у фільмі перевтілена в галерею з якої старики-розбійники мають намір украсти щось цінне. Але тим не менше Львів у кінострічці не втрачає своєї ідентичності, пізнаваності та привабливості для глядача.

 

Відомий багатьом мюзикл Георгія Юнгвальда-Хількевича за романом Александра Дюма «Д’Артаньян і три мушкетери» (1978) теж частково знятий у Львові та у замках Золотої підкови Львівщини**. Де Львів виконував роль Середньовічного Парижу, що йому вдалося, безсумнівно, добре. У Львові фільм знімали на території Вірменської церкви, Домініканського та Бернардинського костелів, у львівському Будинку Вчених, який у фільмі перевтілився на розкішні палати Кардинала Де Рішельє, резиденція капітана Де Тревіля добре знайома всім львів'янам – це палац Потоцьких, собор Святого Юра, церква Покрови Богородиці, вулиця Сніжна та інші центральні вулиці міста.

Львів і після розпаду СРСР та зі здобуттям незалежності України залишається привабливим місцем для режисерів як вітчизняних («Ломбард», «Креденс», «Іван Сила», «Довбуш», «Шляхетні волоцюги»), так і зарубіжних («Єва», «У темряві» («W ciemności»), «План А»). Цікаво, що саме осінній Львів був обраний індійським кінематографом для зйомок кількох традиційних пісенних сцен фільму «Переможець» (2017), який став першим індійським фільмом знятим у Львові.

Таким Львів бачив кінематограф і можете побачити його сьогодні й ви. Якщо ж ви хочете дізнатись про місто із середини, цікавим для вас буде підбірка книг, які дозволяють поринути в атмосферу та дух Львова.

*Батяр - шибеник, хуліган

**Золота підкова Львівщини – популярний туристичний маршрут найбільш відомими замками Львівської області: Підгорецький, Олеський та Золочівський замок.

!

Дякуємо за підписку!

Ми обіцяємо регулярно відправляти вам корисні та цікаві матеріали. Залишайтесь на зв’язку ;)

!

Піу!

Ваш список відправлено на вказану Вами пошту

!

Ой!

Нажаль, під час відправлення щось пішло не так. Спробуйте знову.