Після здобуття Україною незалежності, значно зросла роль великих міст. Оговтуючись від впливу радянської зрівнялівки, відбувалась своєрідна реставрація їх самобутності. Свобода, демократія та українська історична ідентичність знову стали основними цінностями.
Окрім, виняткового культурного значення, Львів продовжив відігравати значну роль у державотворенні.
У 1992 році в місті проходить другий фестиваль альтернативної культури та нетрадиційних жанрів мистецтва -«Вивих», що збирає у Львові всю активну студентську молодь.
Розвиток культури і будівництво держави у 90-тих відбувається на фоні черг за продуктами, затриманням виплат, а також мітингів і демонстрацій у центрі міста.
У 1998 р. завдяки особливим прикладам поєднання архітектурних і мистецьких традицій та унікальному міському архітектурному ландшафті середньовічну частини міста Львова та територію собору св. Юра було прийнято до Світової спадщини UNESCO. (У 2015 р. Львів став містом літератури UNESCO).
Згодом, у 1999 році Львів відігравав роль «столиці Центрально-Східної Європи», приймаючи одночасно дев’ятьох керівників держав під час VI саміту Президентів країн Центральної Європи. Вони власноруч створили Президентський сад, висадивши 9 яблунь на території музею Грушевського.
У 2002 році засновано Український Католицький Університет, згодом на території кампуса побудовано «Центр Шептицького» – один з кращих прикладів сучасної архітектури міста.
Внаслідок фальсифікацій президентських виборів 2004 р. Львів став одним з каталізаторів протестів в країні. Боротьба за право на свободу слова переросла у Помаранчеву революцію, яка завершилась перемогою демократії.
В квітні 2009 р на основі експертних досліджень Державної служби туризму і курортів та «Ради з питань туризму і курортів» Львову присвоєно статус культурної столиці України.
У 2012 року Львів був одним з міст, які приймали футбольний чемпіонат Євро-2012. Це дало потужний поштовх до розвитку туризму, бізнесу та інвестиційної привабливості. Протягом 10 днів єврочемпіонату місто Лева відвідало 150 тис. туристів із понад 30 країн світу. (Кількість туристів у Львові за 2019 р. – близько 2,5 млн.).
Вже наступного року святковий настрій громадян змінюється на принциповий. В результаті наступу на демократію, мешканці Львова проявили активну позицію в подіях Революції гідності 2013-2014 рр. Впродовж найкоротших термінів небайдужі змогли організувати волонтерські осередки, які активно підтримували контакт із Києвом.
Сьогодні Львів залишається важливим транспортним вузлом. Через місто проходять автомобільні та залізничні шляхи європейського значення. Аеропорт «Львів» імені Данила Галицького щороку відкриває нові напрямки та збільшує пасажиропотік і є найбільшим летовищем у Західній Україні.
Щодо промисловості, то Львів продовжує бути містом-брендом. Саме тут машинобудівна корпорація «Електрон» створює електротранспорт для всієї країни, а львівські пивоварні та шоколадні фабрики продовжують столітні традиції. Швидкими темпами розвивається ІТ-індустрія міста, яка сьогодні є невід’ємною частиною економіки.
Унікальна історія та її відображення в світовій спадщині є саме тим, що приваблює все більше туристів кожного року.
