Це, мабуть, один із найбільш суперечливих двориків з огляду на його сприйняття. Музей створений без чіткої стратегії чи концепції притаманної сучасним музеям. Люди по-різному сприймають ідею цього музею під відкритим небом, когось це лякає, особливо, потрапивши туди в похмуру та дощову погоду, бувало люди порівнюють відчуття як в зоні відчуження – Чорнобиль; когось засмучує, наче спомин про щось втрачене та вже забуте; комусь добре, вони повертаються у дитинство, згадують приємні моменти проведення з рідними, згадують улюблені іграшки, які хтось ще береже, а хтось вже й забув про їх вигляд, ностальгують; в когось виникає звична цікавість подивитись; хтось хоче зробити нестандартне фото в незвичній локації. Та з впевненістю можемо сказати музей не залишить нікого байдужим.
Хто ж чи що стоїть за створенням цього дворику? Своєю появою музей зобов’язаний – Василю Петровичу, місцевому жителю одного із низки будівель навколо дворику. Якось він побачив біля свого будинку дві залишені іграшки, їх могли забути діти, які грались у дворі, тому він вирішив залишити їх під дахом у дворі, з думкою, що по них повернуться. Проте по них ніхто так і не повертався, а навпаки жителі будинку вирішили принести свої старі іграшки, так почала поповнюватись колекція. З часом іграшок ставало більше, і Василь Петрович зібрав кілька старих сервантів, у яких поряд із іграшками розмістив вазони з квітами, а на стінах розвішав картини. Так і появився дворик з забутими іграшками.
Сьогодні, тут можна побачити не тільки іграшки, але й інші цікаві предмети: книги, пара чобіт, старовинні музичні інструменти, різне приладдя та багато іншого. З’явилось і багато іграшок, які привезли гості з інших міст та країн. Щоб сформувати особисту думку про це місце радимо вам туди завітати, можете обрати для себе будь-який зручний час доби, адже музей відкритий цілодобово та без вихідних.
Адреса: Вулиця Княза Лева, 3
