In 1861 the first train from Przemysl arrived in Lviv and thus connected the city with the rest of the European continent.
The building of the station was designed by architect Władysław Sadłowski. The grand opening of the station was in March 1904.
The metal covering over the platforms was constructed and transported from Moravia. The facade of the building was decorated with large allegorical figures of "Industry" and "Trade" (sculptor A. Popel) and next to them there are two more figures which symbolize Lviv and the railway traffic (sculptor Petro Viitovych).
The railway station in Lviv was always considered to be more than just a transport hub. People used to appoint dates there, a lot of writers loved to spend their time in its restaurant as well as welcoming ceremonies for the honorable guests were also hold there.
Author Ihor Lylo
Translated by A. Kushch
У 1892 році залізниця стала власністю держави. Постало питання про будівництво у Львові нового залізничного вокзалу, адже популярність залізниці зростала, тогочасної будівлі було недостатньо для виконання своїх функцій. Тому з 1902 року на місці старого вокзалу розпочали будівництво нової споруди за проектами львівського архітектора Владислава Садловського. Будівельні роботи виконувала фірма Івана Левинського, Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського. Головний вхід (виконаний у стилі віденської сецесії) та дебаркадер спроектував інженер Є. Зеленевський, інтер'єри залів очікування 1 і 2 класів - А. Захаревич, інтер'єри залів очікування 3 класу, ресторану та їдальні - Т. Обмінський та О. Лушпинський.
У 1903 році під керівництвом Людвіка Вєжбіцького збудували дебаркадер. До слова, дахи над п’ятьма перонами, розрахованими на малі австрійські вагони, не могли вмістити сучасних довгих потягів і у 2000 році скляне покриття поміняли на легкий і теплостійкий ліксан.
Головний залізничний вокзал відкрили 26 березня 1904 року, на той час він був одним з найсучасніших у Європі.
З плином часу будівля зазнавала певних руйнувань та змін. Так, у 1915 році вокзал підпалили відступаючі війська російської імперії. Через декілька років споруда постраждала під час польсько-української війни (1918-1919 рр.). Тоді були знищені початкові інтер'єри, а також центральний портал. Після переходу Львова до Польщі вокзал почали відновлювати. На фасаді та всередині споруди встановлено кілька композицій, а у 1930 році повністю завершили перебудову вокзалу.
Проте Вокзал знову був пошкоджений, цього разу під час Другої світової війни внаслідок бомбардувань. Згодом Головний вокзал вдалося відновити, однак лише у 1957 році, також було додано другий поверх.
У період 1970 - 1980 рр. Головний залізничний вокзал у Львові був доволі схожий до сьогоднішнього. Фронтон будівлі прикрасили скульптурами А. Попеля та П. Війтовича: жінка символізує залізницю і торгівлю, чоловік на леві - промисловість і місто Львів.
У 2003 році, до 100-річчя споруди, вокзал відреставрували, а у 2019 - 2020 роках було проведено масштабний ремонт простору перед Головним залізничним вокзалом: оновлено Двірцеву площу, де діють сучасні зупинки громадського транспорту, оновлено трамвайну лінію, облаштовано громадський простір, висаджено дерева.
