Назад
  • Туристу

Тюрма на Лонцького

Ірина Харко

Автор

Тюрма на Лонцького – з 2010 року національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів. Місце,
де можна наблизитись до розуміння, пережитого людьми та епохою, сумного досвіду політичної
нетерпимості, повторення якого не можна допустити.

Збудована в 1889-1890 роках за проєктом Ю.К. Яновського неоренесансна будівля на перехресті
вулиць Леона Сапеги (сьогодні – Степана Бандери) та Коперника як австро-угорська жандармерія.

Сама в’язниця була прибудована у 1918-1920 роках під час польської приналежності міста.

Триповерхова будівля, з четвертим підвальним поверхом з карцерами, слугувала слідчим
ізолятором. Відомим фактом є те, що тюрма була призначена лише для політичних в’язнів, «ворогів» політичного режиму, при чому ця відмінність установи була характерна для всіх привладних режимів з часу заснування до 1991 року, року закриття в’язниці.

Спершу, після Першої світової війни та після поразки в ній Австро-Угорської імперії Львів повернувся під протекторат Польщі, у тюремному комплексі знаходився Четвертий відділ Головної комендатури державної поліції, до обов’язків якого входила боротьба з «антидержавними» організаціями, до таких відносили Організація Українських Націоналістів (ОУН) та Комуністичну партію Західної України.

З 1939 по 1941 роки під час Першої радянської окупації приміщення перейшли до повноважень НКВС, де після нападу Третього Рейху в 1941 році працівниками НКВС було перегорнута одна із
найкривавіших сторінок в історії будівлі, були розстріляними більше тисячі в’язнів, переважно
української, польської, та єврейської національностей.

1941-1944 роках споруда слугувала слідчою в’язницею гестапо, де розміщувались айнзац-групи СД, оперативні військово-розвідувальні частини Служби безпеки, створені нацистським керівництвом в рамках військ СС для ліквідації населення, знищення військово полонених на окупованих територіях.

У 1944-1991 роках, в період, так-званих, «других совєтів» в будівлі діяв слідчий відділ і слідчий
ізолятор НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ), КДБ (Комітет державної безпеки ), МДБ (Міністерство державної безпеки) СРСР, які займались придушенням будь-якого волевиявлення та критику привладного режиму арештами та переслідуваннями в місті.

Музей важливий з огляду на те, що інформація, яка надається є архівним матеріалом, без лишнього
суб’єктивізму зі сторони його адміністрації. В середині є збереженими всі деталі в’язничної будівлі та тюремного побуту. Сірий, вицвілий з часом колір стін, невтрачені ще записки на стінах та підлозі, меблі та адміністративні кімнати. До огляду підготовлені – пропускний пункт, тюремні камери, кабінет слідчого, фотолабораторія, «камера смертників».

В окремому залі представлені репродукції пропагандистських плакатів того часу, таким чином можна спостерігати за різким контрастом офіційної пропаганди із реальним життям в СРСР. Ще одна кімната відведена під виставку вишитих тюремних ікон, де збереженими є три десятка унікальних артефактів, створених політув’язненими жінками у Львові, Кенгірі, Челябінську , Магадані та інших місцях
заслання. При тому, деякі з ікон виготовлені з допомогою риб’ячої кістки, сірника чи тріски. В музеї для огляду доступні відеоархівні матеріали різних періодів часу існування в’язниці.

Фейсбук 
Сайт музею 
Адреса музею: вулиця С. Бандери, 1 (вхід з вулиці К. Брюллова)
Тел.: +38 094 8474220, +38 032 2474220
Графік роботи: вівторок-п’ятниця, неділя
Вихідні дні: понеділок, субота
Години роботи (крім державних вихідних): 10:00-19:00
Обідня перерва: 13:00-14:00

Вхідний квиток та екскурсія: Безкоштовно
Екскурсія англійською, польською мовами проводиться за попереднім записом.

!

Дякуємо за підписку!

Ми обіцяємо регулярно відправляти вам корисні та цікаві матеріали. Залишайтесь на зв’язку ;)

!

Піу!

Ваш список відправлено на вказану Вами пошту

!

Ой!

Нажаль, під час відправлення щось пішло не так. Спробуйте знову.