Назад
  • Люди в місті
  • Цікаві факти

Рід Алембеків. Ті, що робили Львів великим і європейським

Євген Гулюк

Автор

Знатне походження і шанований статус у суспільстві, освіта у найкращих університетах свого часу та обізнаність із передовими тенденціями розвитку світу, нерухомість в центрі Львова та висока громадська активність, участь у політичному житті міста й турбота не лише про власне благополуччя, але й спокій та безпеку міста, здоров’я тих, хто поруч… Десь так виглядає ідеальний образ та колективний портрет представників родини Алембеків. Ще декілька сотень років тому вони творили обличчя Львова та визначали головний курс і конкретні напрямки розвитку міста. Алембеки лікували короля, представників його оточення, рятували жителів Львова від епідемій та пліч-о-пліч з львів’янами боролися проти політиків, що бажали узурпувати владу; один з Алембеків є автором чи не найпершого опису Львова для європейської аудиторії, а тому – ще й одним із перших популяризаторів міста. Алембеки мешкали у кам’яниці на Площі Ринок, але чи часто ми чуємо про них сьогодні?

Валеріан. Лікар королівського двору

У 1653 році Валеріан Алембек повернувся до рідного Львова. Тому, що відбувалося у його житті до і після, міг позаздрити не лише простий міщанин, а й патрицій. У 1634 році він отримав ступінь бакалавра у Кракові, а декількома роками пізніше магістра. Валеріан Алембек став професором математики та філософії у Замості, а в 1646 – 1648 роках був у Падуї, де здобув ступінь доктора медицини. Декілька років він працював ректором академії у Замості, по тому повернувся до Львова. Тут виконував функції радника і війта, входив до делегації переговорників із Богданом Хмельницьким, а ще – був власником найбільшої у місті приватної бібліотеки. Мав дуже впливових боржників.

Зацікавив він і короля Речі Посполитої. Михайло Корибут Вишневецький, син Яреми Вишневецького, який народився у місцевості Білий Камінь сучасної Львівської області, призначив Валер’яна Алембека придворним лікарем.

Ян. Врятувати Львів і розповісти про нього світові

Ян Алембек був одним із найбільш освічених діячів свого часу, прихильником ідей гуманізму, він любив поезію і писав сам. Цей діяч неодноразово рятував місто від багатьох загроз і долучився до того, що про місто, вперше в історії, могли дізнатися у різних куточках світу. Попри все, Ян Алембек двічі опинявся у в’язниці і був позбавлений міського громадянства. Він навчався на аптекаря у Вроцлаві, а після короткої практики у рідному Львові поглиблював знання у Падуї. Відтак повернувся до Львова і в 1602 році підтримав міщан у боротьбі проти патриція, який хотів узурпувати владу. Усе завершилося для нього в’язницею та позбавленням міських прав, тривалими судами. Суперечку вирішили лише після втручання короля – Алембека поновили у громадянстві.

Як виявилося, не даремно! Ян Алембек був довголітнім райцею і навіть бургомістром Львова. З його іменем пов’язаний процес освоєння приміських територій, поліпшення доріг та вулиць Львова, охорона довколишніх лісів і забезпечення міських благ. Однак, його найбільшою заслугою, як професійного аптекаря та лікаря, став порятунок львів’ян від чуми у 1623 році. Ян Алембек багато писав. Зокрема, підготував текст “Topographia civitatis Leopolitane”. Це перший історичний опис Львова, який увійшов до енциклопедичного видання географа з Дортмунда Георга Брауна. У цьому виданні було і перше друковане зображення міста – панорама Гоґенберґа-Пассаротті.  

підпис Яна Алембека

Нашого цвіту. Саксонія і цісар, далека Англія

Біографію Людвіка, сина Валер’яна Алембека, наче писав не надто сумлінний учень, який просто списав основні формулювання з уже існуючого тексту про батька. Людвік Алембек також навчався у Кракові і став доктором медицини. Він, не менше за батька, може розповісти про те, як виглядає спілкування з високими посадовцями та від яких хворіб ті страждали, адже впродовж тривалого часу був лікарем короля Речі Посполитої і переможця битви під Віднем (1683 р.), уродженця Олеського замку Яна ІІІ Собеського. Ще Людвік Алембек був ординатором лікарні при монастирі боніфратрів на Личакові.

Можна вважати, що Людвік Алембек – це останній знаний представник роду. Розпочиналося ж усе з Яна Алембека (помер 1588 р.), який прибув до Львова у другій половині XVI століття з німецького Фрайбурга. Ян Алембек був особою креативною, але сина назвав Яном. Другий Ян Алембек був ще більш креативним – він осів у Львові, був зятем впливого купця Вольфовича і використовував різні варіанти написання власного прізвища, чим трохи попсував нерви історикам: Альнпек, Альнпех, Альмпек, Альмпех, Алембек. Попри це все, сина він також назвав Яном. Добре, що двох інших – Фридериком та Марціном. З-поміж братів найбільше запам’ятався Ян Алембек (третій) – рятував місто від чуми, про що було вище.

Чи був у нього син Ян – невідомо! Натомість, його син Фридерик став доктором богослов’я, а Валеріан аптекарем та лікарем – про нього уже розповідали вище. Фридерик та Марцін, брати Яна Алембека, навчалися у Львові на золотарів, а по тому місто залишили. Марцін перебрався до Саксонії, де виконував замовлення навіть для цісаря, а Фридерик – до Англії. Ось такі були Алембеки. Між іншим, ренесансна кам’яниця №13, що на Площі Ринок у Львові, належала їм. Тому, коли будете поруч, можете пригадати, які цікаві та непересічні особистості мешкали у цьому будинку.

!

Дякуємо за підписку!

Ми обіцяємо регулярно відправляти вам корисні та цікаві матеріали. Залишайтесь на зв’язку ;)

!

Піу!

Ваш список відправлено на вказану Вами пошту

!

Ой!

Нажаль, під час відправлення щось пішло не так. Спробуйте знову.