Назад
  • Туристичні маршрути
  • Відпочинок і дозвілля

Незвіданий Львів. Прогулянка в місто-сад

Ірина Харко

Автор

29.04.2020

Дата публікації

Не однією площею Ринок гордиться Львів та його жителі. Хочемо відкрити для Вас ще одну місцевість менш звідану та не менш цікаву. Цю місцевість прозвали Кастелівкою, назва походить від родини архітекторів та будівничих італійського походження. Відомо, що в міських актах XVI ст. згадується будівничий Захаріаш Кастелло, у XVII ст. королівські архітектори Томаш та Матеуш Кастелло, а також про рід Кастеллі, який володів маєтком Кастелівка в районі сучасних вулиць Сахарова та Нечуя-Левицького. Назва Кастелівка позначена також на кадастровій карті Львова 1849 року.

Сучасний вигляд цієї дільниці існує завдяки зусиллям видатних львівських архітекторів, Юліану Захаревичу та Івану Левинському, які з кінця 1886-1888 рр. спроектували місто-сад, або унікальний на той час комплекс індивідуальної престижної забудови, якому й вирішили присвоїти назву – Кастелівка. Розташовувався він віддалено від центральної та основної частини міста та передбачав 64 вілли та ще кілька допоміжних будівель, які б дозволили відділеному функціонуванню цього міста-саду. Проте ідею не вдалось реалізувати до кінця, що є пов’язано з проведенням трамвайного руху в цю дільницю та наступу активної розбудови багатоквартирних будівель. Однак, сьогодні все ж ми можемо побачити та дослідити ті унікальні вілли, які зберегли свій первісний вигляд навіть після численних змін влади.

Кастелівка – це мальовничі, зелені вулички серед яких розкидані комфортабельні вілли, де раніше здебільшого мешкали мистецькі родини та заможні чини. Розташована між сучасними вулицями Генерала Чупринки, О. Кольберґа, Академіка А. Сахарова, І. Нечуя-Левицького, І. Горбачевського.

В забудові переважають споруди в стилі історизму, сецесії, модернізму, класицизму, ар деко та функціоналізму, що є характерним відповідно до періоду активної їх розбудови.

Хочемо Вам розказати та показати декілька з вілл, які Ви зустрінете, прокладаючи свою прогулянку по Кастелівці.

Під 29 номером по вулиці Котляревського знаходиться вілла львівського історика – Яна Саса Зубрицького (1991-1992). Це одна із небагатьох вілл, яким вдалось зберегти свій первісний вигляд до сьогодні. Вілла в які чи не найбільше втілена тема дерев’яної архітектури в будівництві. Її стиль вважають типовим для будівництва періоду пізнього історизму.

На будівлі збережені автентична черепиця та комини, а також флюгер. Цікавим елементом збереженим на даху є керамічна шишка, яка вказує на знак якості фірми Івана Левинського. Також, якщо придивитись пильніше на фасад помітними є вітражі з імітацією оболонок або місячного скла.

Загадкова вілла на «Хресті» (її ще називають будинок Островерха та вілла Дзівінського) (1890), вул. Генерала Чупринки 21.

На місці злиття сучасних вулиць Котляревського, Київської з вулицею Генерала Чупринки (це перехрестя в народі називали Хрест, від того одна із назв) серед квітників та дерев стоїть цегляна споруда з маленькою вежею, чим нагадує перехожим маленький замок.

Якщо придивитись уважніше то можна розгледіти на фасаді будинку яскравий керамічний декор (поливні кахлі) та різьблені деталі. Збудована для професора Плацида Заслава Дзівінського, ректора Львівської політехніки, тому й називали її – вілла Дзівінського. Після другої світової війни вілла перейшла у власність Миколи Островерха, колекціонера з поганою славою – нечесного здобуття своїх експонатів.

Частина унікальних експонатів залишилась і по сьогодні в віллі, де сьогодні є Наукове товариство ім. Т. Шевченка.

Палац Сосновських (1901, 1907), вул. Генерала Чупринки 50-52. Побачивши його вперше приходить асоціація «будинок з величною вежею». Вілла в неоготичному стилі з елементами венеціанської готики збудована архітектором Юзефом Сосновським як власний будинок.

Частину палацу відкрита для огляду. Будівля цікава з огляду на збережені первісні елементи ще з часів будівництва: розписи (оригінальні розписи на склепінні лоджії, де зображено нічне зоряне небо), невідомий герб, тераса, капличка. Та будьте обережні, коли розглядатимете химерний фасад, адже вхід, вже більше ста років, оберігає шляхетний лев, один із незліченних символів Львова.

Вілла «Юлієтка» одна із перших вілл Кастелівки (1891-1893), вул. Метрологічна, 14a. Таку неординарну назву вілла отримала від імені своїх забудовників та власників, батька і сина – Юліана та Альфреда Захарєвічів. З вигляду більше схожа на фортецю – будинок з червоної цегли, має башточки, флюгери, вікна різної форми, а ще особливістю будинку є сонячний годинник на одній із стін, який зберігся, і досі показує перехожим в сонячну погоду котра година. Будівля зведена в стилі пізнього історизму в поєднанні з ранньою сецесією.

Самому архітекторові вдалось пожити в будівлі до вересня 1939 року, до захоплення Львова Червоною Армією. Згодом будівля виконувала функції дошкільного закладу освіти, була хостелом, а сьогодні перебуває в приватній власності.

Ми впевненні, що Ви отримаєте величезну насолоду від прогулянки Кастелівкою, тому ми ділимось з Вами цим спокоєм, на подив, тихих львівських вулиць. Якщо Ви вперше приїхали у Львів та хочете сповна відчути його, пропонуємо ознайомитись з публікацією «На одни день у Львів», де зібраними є найцікавіші, найпопулярніші місця для відвідувань.   

Довідка (далі інформація з Центру Міської історії): Іван Левинський – один з найвідоміших архітекторів Габсбурзького Львова, підприємець, один з найбільших роботодавців свого часу у місті. Власник кахлевої фабрики Левинського. Його фірма була причетна до незліченних будівництв і реконструкцій по всьому Львову та краї. Викладач Вищої технічної школи, активний громадський діяч пов'язаний із українським народовецьким рухом.

Юліан Захаревич - один з найвідоміших архітекторів Габсбурзького Львова, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX — початку ХХ століття.

!

Дякуємо за підписку!

Ми обіцяємо регулярно відправляти вам корисні та цікаві матеріали. Залишайтесь на зв’язку ;)

!

Піу!

Ваш список відправлено на вказану Вами пошту

!

Ой!

Нажаль, під час відправлення щось пішло не так. Спробуйте знову.