Фармацевтика, а точніше аптечна справа, відіграла неабияку роль в історії Львова. Це не дивно, адже саме у Львові знаходиться найвідоміша в Україні аптека-музей, а місцеві аптекарі різноманітними методами прагнули залишитись в історії. Часто вони вписували своє ім’я у цю саму історію навіть не завдяки досягненням у медичній чи фармацевтичній галузях. Але про все по порядку. Ви помітите, що всі назви аптек утворені за схожим принципом. Справа в тому, що їхні власники обирали собі покровителя – це міг бути святий, сакральна тварина, певний атрибут тощо.
Найдавніші аптеки Львова та їхня історія
Аптека-музей «Під чорним орлом»
Аптека-музей, вул. Друкарська, 2
+380 32 235 70 41
Вважається, що перша аптека на території України також була відкрита у Львові. Почнемо з найдавнішої діючої аптеки в Україні. На металевій вивісці ми можемо побачити рік її заснування — 1735. Однак, хай це не збиває Вас з пантелику, адже насправді комерційна діяльність у ній розпочалася з 1775 року. Опісля входження Львова до складу Австро-Угорщини у 1772 році, до нас приїздить військовий фармацевт Франц Наторп і купляє кам’яницю з метою влаштувати в ній аптеку. Відкривши свої двері для відвідувачів ще у XVIII столітті, ця будівля й досі використовується за своїм призначенням, незважаючи на неодноразову зміну її власників.
Своєю назвою «Під чорним орлом» аптека завдячує родині Склепінських, що володіла нею з 1857 до 1927 роки. Назву було обрано не випадково — вже згаданий засновник аптеки був військовим, а чорний орел символізував монархію Габсбургів. Новий власник Антон Склепінський також зробив у будівлі ремонт, завдяки чому зараз ми можемо побачити шикарні розписи у торговій залі. У період 1927-1944 рр. її власником був українець Михайло Терлецький. З приходом радянської влади установу націоналізували, а у 1966 році вирішили відкрити унікальну аптеку-музей. В аптеці-музеї зібрали багато експонатів з історії фармацевтичної справи. Крім того, гордістю аптеки є унікальне «залізне вино».
«Під золотою зіркою»
Кондитерська-аптека Іонових «Під золотою зіркою», вул. Коперника, 1
+380 32 297 10 79
Зараз на місці історичної аптеки, відкритої у 1826 році знаходиться інтерактивна кондитерська-аптека, що функціонує і як заклад, і як музей. Засновниками відновленої аптеки-кондитерської є сім’я Іонових — Андрій, Леся та Ірина.
Відомим це місце зробив підприємливий чех Петро Міколяш, який одружився з вдовою засновника аптеки і став власником приміщення у 1828. Історично, будівля складалася з трьох поверхів: перший поверх був «комерційним» – тут була аптека, крамниця, три магазини, а решта два поверхи використовувались як житло. Нащадки Петра Міколяша стали замовниками унікального, як на той час, торгового центру. Це місце отримало назву «Пасаж Міколяша» і виглядало просто чарівно. На жаль, ця краса до наших днів не дійшла, вона була знищена німецькою авіабомбою в часи Другої світової.
Але це місце залишається видатним в історії не завдяки пасажу і навіть не завдяки його власнику. У аптеці чеха Міколяша з 1848 року працювали німець Ян Зег та вірменин Ігнатій Лукасевич. Одного дня єврей з міста Борислав на ім’я Абрагам Шрейнер запропонував Міколяшу спробувати отримати з нафти чи то спирт для розвитку горілчаного бізнесу, чи то якусь іншу сполуку. Досліди проводили ті самі працівники-аптекарі Зег і Лукасевич. І от, на початку 1853-го року, Лукасевич із Зегом нагріли нафту і отримали жовтувату рідину, яка прекрасно горіла і давала яскраве світло. Це був керосин або гас, який з нафти отримали вперше у світі. Лукасевич і Зег створили саморобну гасову лампу. Вже з березня 1853 року її виставили на продаж, а в липні львівський хірург провів першу нічну операцію з видалення апендикса при освітленні лампою Лукасевича-Зега. До речі, саме цей день вважають офіційною датою зародження нафтопереробної промисловості Польщі.
«Під Угорською короною»
Інтерактивний музей «D. S. Таємна аптека», пл. Соборна, 1
+380 67 370 56 98
Зараз на першому поверсі будівлі початку XX століття і досі працює аптека. А з 2012 року за ініціативою мережі аптек «D.S.» у підвальній частині також діє інтерактивний музей «D.S. Таємна аптека».
Здавалося б, до чого угорська корона до Львова і аптеки? Справа в тому, що ця аптека розташовувалась поряд із бернардинським костелом, в якому певний час перебували реліквії святого Іштвана – першого короля і покровителя Угорщини. Відомо, що дозвіл на здійснення аптечної діяльності тодішній власник аптеки Александр Льоншам де Бер’є отримав в 1791 році. Александр походив зі знатної родини вихідців з Франції. У 1871 році аптеку викупляє Якуб Піпес, який і робить аптеку знаною по всій Галичині. Якуб виявився прекрасним маркетологом. По-перше, він продавав ліки за рецептом відомого тоді у Львові лікаря Чижевича. По-друге, він активно співпрацював із виробниками мінеральних вод і навіть сприяв їхньому розвитку. Реклама його аптеки з’являлася у виданнях по всій Галичині. Окрім цього, Якуб був дослідником і популяризатором цілющих властивостей моршинських мінеральних вод. Син Якуба, Ян Піпес-Поратинський, був останнім приватним власником аптеки, а з приходом радянської влади в 1939 році аптека була націоналізована. Ян Поратинський був натомість призначений директором аптеки №11, як її назвали совіти. На жаль, життя Яна трагічно обірвалось в часи німецької окупації 16 липня 1941 року. Аптека ж існувала як державна, а потім у колективній власності до 2012 року.
«Під золотим оленем»
КП ЛОР «Аптека №22», пл. Ринок, 18
+380 32 235 53 69
Сучасна комунальна аптека №22 має насправді дуже довгу історію. Найдавнішою львівською аптекою, про яку нам щось достеменно відомо, була аптека «Під золотим оленем» і розташовувалась прямо на площі Ринок. Її 1574 року заснувала родина Зенткевичів і належала вона родині аж цілих 275 років! До середини XIX століття, потім перейшла у власність родини Лазовських. Її власник Титус Лазовський разом з Теодором Торосевичем розробили кольоровий аптечний посуд, який дозволяв лікам довше зберігатися. З 1880-го року її у власність придбав Миколай Карчевський. Саме в цей час починається занепад аптеки. Якщо при братах Лазовських утримувала родини трьох власників, то тепер не могла утримувати навіть одну.
Власниками аптеки в міжвоєнні часи були Юзеф Пінелес та Фюрер Александр. Після 1939-го року аптека була націоналізована і стала державною під №22.
«Під римським імператором Титом»
«Аптека матері і дитини», вул. Личаківська, 3
+380 32 276 55 57
Сучасна аптека матері і дитини на самому початку вулиці Личаківської зовні виглядає непримітно, але приховує давню історію та зберігає елементи історичного інтер’єру. Всередині Ви можете не лише придбати ліки, але й познайомитися з історією її засновника – вже згаданого вище Теодора Торосевича.
Теодор Торосевич відомий не стільки своїм винаходом кольорового скла, скільки плідній науковій діяльності на поприщі вивчення мінеральних вод. Це саме та людина, завдяки якій зараз нам відомі курорти і мінеральні води Галичини та Буковини. Шкло, Косове, Немирів, Великий Любінь і навіть той самий Трускавець – завдяки йому там зараз існують курорти. Теодор був людиною дуже знаною і багатою у свій час, він навіть отримував від імператора Франца Йосифа «Золотий хрест заслуг з короною». Теодор Торосевич був почесним членом багатьох наукових товариств Європи, похований на Личаківському цвинтарі на полі №2.
Аптека Яна Алембека
Кам’яниця Алембеківська, пл. Ринок, 13
Будинок початку XVII століття прямо навпроти сучасної міської ратуші був зведений найвпливовішим аптекарем в історії міста – Яном Алембеком. Зараз же будинок є житловим, а на першому поверсі кам’яниці розташовується кондитерська «Львівські пляцки».
Народився Ян Алембек близько 1570 року у Львові в сім’ї Ганса Альнпека з Фрайбурга та Катаріни з відомого львівського роду Шольців. Про молоді роки Яна нам відомо лише те, що у проміжку між 1582 та 1586 роками вивчав аптечну справу у Вроцлаві, а пізніше – у італійській Падуї. Тому як рід Яна походив з німецьких земель, під час навчання він завів чимало знайомств саме зі студентами з Німеччини. Саме там він познайомився з Георгом Брауном (Брюном) та Франсом Ґоґенберґом, які готували вихід першого в історії атласу міст «Атлас міст земного світу» («Civitates orbis terrarum»). Ян Алембек хоч і був аптекарем, проте саме він залишив нам дуже давній та цінний опис Львова від 1618 року. В атласі поряд із друкованим описом Львова міститься також найдавніше зображення нашого міста – так звана «Панорама Ґоґенберґа», хоч автором гравюри і вважають військового інженера Ауреліо Пассароті. Був Ян Алембек також і активним громадським діячем, виступав за демократичне міське управління, за що навіть був не раз ув’язнений. Пережив великий львівський мор 1623 року, проте не зміг вберегти своїх дружину та доньку… Через 2 роки епідемія повернулася і Яна Алембека обрали бургомістром (міським головою), з огляду на його медичні пізнання та досвід.
