Леви Львова

Єдиний, який посміхається

пл. Катедральна, 2

Не одне покоління відвідувачів головного римо-католицького храму України, а це  – Латинська катедра у Львові, може спостерігати лева навпроти.

Найстаріший хижак або Лев Лоренцовича

пл. Ринок, 6

Його створили в 1591 році і віднайти можна в Італійському дворику. Особисте ім’я – лев Лоренцовича, адже колись у своїх лапах тримав щит з гербом цієї родини. Лоренцович врятував мера міста і отримав за це такий подарунок. Стояв колись на мармуровому постаменті, перед входом до старої Ратуші.

Найвеличніші Леви

вул. Підвальна, 4

За однією із версій, вони зроблені в Австрії, проте є докази, що ці леви походять з гробниці-мавзолею німецького колоніста Міллера з цвинтаря села Зимна Вода, неподалік від Львова. Вони дрімають біля порохової вежі. Створені з мармуру, вони мали охороняти спокій  померлих родини Маєрів, але в радянські часи, могила була знищена, а в маєтку створену військову частину.

Лев над рівнем моря

вул. Високий Замок, 1

Найвище розташований лев – 415 м над рівнем моря (флюгер на майданчику Високого Замку).

Лякають грізними іклами або є найбільш невідомими левами

вул. Винниченка, 22

Кликасті й зовсім невідомі, з першого погляду не схожі на левів, не мають передніх лап. Це дві фігури тварин під храмом св. Михаїла.

Або ще одна локація з абсолютно не схожим на лева зображенням на будинку на вулиці Валовій, 9. Проте місцеві знавці стверджують, що це – теж він.

Лев-Монстр

вул. Галицька, 11 – колишня Кам’яниця Оґожалковська

Наш перелік продовжує незвичайний лев на розі вулиць Галицької та Староєврейської. Його дату появи знайдено під час реставрації, і це був 1786 рік. В лева одна голова, та два тулуби.

Охоронці Ратуші

пл. Ринок, 1

Леви сидять при вході до вежі і тримають щити з гербом Львова, на якому не важко здогадатись, теж  лев, тільки вже не сидячий, а такий який виходить з міста-фортеці.

Лев-віщун

пл. Ринок, 6

Зараз на Ратуші майорить прапор України. А колись давно тут був флюгер з зображенням лева, який львів’яни дуже любили. Адже під час пожеж, які в центральній частині у XVI ст. траплялися часто, флюгер вказував напрямок вітру, а, отже, і куди перекинеться вогонь. Іноді флюгер падав з Ратуші, і це насторожувало громаду міста, вбачаючи в цьому знак-попередження. Оскільки кожного разу він падав на східний бік, віщуючи, що саме з того боку варто очікувати навали ворогів. Так і жодного разу не помилився. За це вдячні мешканці Львова його позолотили. А зараз флюгер зберігається у Львівському історичному музеї.

Леви Боїмів

пл. Катедральна, 1

Ще одні надгробні леви. Вони поселилися на першому ярусі неймовірної каплиці Боїмів або Св. Трійці і Страстей Господніх, яка будувалась як усипальня найпотужнішого у Львові патриціанського роду, в якій знайшли спочинок чотирнадцять його представників. ЇЇ архітектурний стиль визначають як зрілий ренесанс з переходом до бароко.

«Левова математика» або найбагатший на леви будинок у Львові

просп. Свободи, 11

Оздоблений 99-ма зображеннями левів на стінах. Загалом по проспекту нараховується рекордна кількість, більше ніж 200 зображень левів.

Лев в замку або Шляхетний Лев

вул. Генерала Чупринки, 50-52

Насправді це житловий будинок, який побудував для себе архітектор Юзеф Сосновський. Охороняє будинок величний і красивий лев. Будівля складається з двох частин, розміщених на вулиці Генерала Чупринки під номерами 50 і 52. Побудували їх з різницею в 7-8 років у кінці XIX – на початку XX століття. У той час вулицю називали Хрестовою (Кшижовою), а ці будинки мали номери 38 і 38А. Старий номер досі видно на огорожі. Один будинок – своєрідний середньовічний замок, в якому жив Юзеф Сосновський, а другий – прибутковий дім. Проте виглядають ці споруди як одна будівля.

Лев-гаркун

вул. Мечникова, 33

Цей лев вартує на Личаківському цвинтарі на могилі одного з колишніх міських голів.

Венеційський Лев із крилами

пл. Ринок, 14

Як він потрапив до нас? Львів був одним з важливих міст міжнародної торгівлі, і тут осіло багато італійців. А в цьому будинку жив купець і консул Венеції Антоніо Массарі, на замовлення якого архітектор Павло Щасливий в 1589 році збудував дану будівлю.

На ринковій кам’яниці №14 Массарівській, або Венеціанській, над входом зустріне тепер і вас крилатий лев, родом з Венеції, який був колись гербом венеціанської республіки.

Леви-Торговці

вул. Руська, 8

Кам’яниця з барельєфами на тему морської торгівлі, яка була споруджена у 1740 році. На першому поверсі зберігся портал XVI ст., зокрема дельфіни – символ успішної торгівлі, а також два леви. Хоч Львів на відстані від Чорного чи Балтійського морів, проте вів морську торгівлю. Про це нагадують численні кораблі та дельфіни на старих кам’яницях міста. А наші леви тут попарно тримають символ торгівлі – кадуцей – палицю Меркурія.

Банківський Прайд Левів

вул. Лесі Українки, 14

Вірменський квартал і в одному з двориків радимо відшукати старі металеві двері банківської установи, що існувала у Львові на нинішній вул. Лесі Українки, 14 з поч. XVI ст. до 1940 р., згадується під назвою «Mons Pius», бо якщо запитати сучасного львів'янина чи обізнаного гостя міста, що таке «Mons Pius», то вони без вагань вкажуть вам на локацію ресторану. На дверях кожна голівка цвяха є головою лева, їх тут аж 99.

Лев влади

вул. Вірменська, 5

На вулиці Вірменській, де зараз розташований заклад «Marevo», від колишньої кав’ярні в честь бургомістра-історика Бартоломея Зиморовича, залишився на тротуарі герб Львова з XVII ст., який колись носили саме з таким зображенням правителі міста на грудях в час виконання службових обов’язків. Здалеку він схожий на каналізаційний люк.

Леви просто неба або з кам’яниці з афоризмами

пл. Ринок, 28

Наче розгорнута сторінка відомої книги, одна з найкращих пам’яток львівської житлової архітектури епохи Ренесансу. Так звану Докторську Кам’яницю було збудовано для Доменіка Гепнера, куди він оселився в 1610 році. Будинок належав переважно лікарям і аптекарям, від чого і отримав свою назву. На червоному тлі фасаду, які виділяються над вікнами, розвинені карнизи з чорного каменю, де і містяться викарбувані латинські крилаті написи.

Леви Бачевського або суворі леви Мазанчівської кам’яниці

пл. Ринок, 31

Збудована кам’яниця в XVIII ст., пам'ятка архітектури національного значення. До наших днів дійшла у перебудованому вигляді, а за історією, наприкінці XIX ст., кам'яниця перейшла у власність родини Бачевських, яку спиртовий магнат Львова отримав після реставрації 1923 року, здійсненої архітектором Б. Віктором і скульптором 3. Корчинським у стилі стилізовано-декоративного модерну. Так з’явилися неймовірні леви під балконом.

Люди у пащі левів

пл. Ринок, 36

Даний будинок у сучасному вигляді споруджено у 1778 – 1781 рр. архітектором П'єром Дені Ґібо на місці кам'яниці Гєлазинівської. Цікаво, що декоративна деталь гладко поштукатуреного фасаду — це консолі, які підтримують балкон. З давньої будівлі фактично залишилася лише фасадна стіна і на консолі балкона – обличчя людей, що визирають з левових пащ.

Леви-Кравці

пл. Ринок, 37

Їх спробуйте відшукати теж на півночі площі Ринок. Розташоване зображення на кам'яниці Гросваєрівській, яка належала львівському лікарю, доктору медицини, міському райці з 1640 року й бурмистрові Львова середини XVII ст. Мартину Ґросваєру. А вже XVIII ст. кам'яниця перейшла у власність родини заможних купців вірменського походження — Тер-Захарясевичів, званих також Анґелками, які за попередніх власників торгували на першому поверсі сукном та винами.
У більш наближеному часі до нас, у 1980-х, в будинку був зал показу мод. Тому, ці леви не випадково тримають в лапах головний кравецький інструмент – ножиці.