Львову не вдалося зберегти свою єврейську спадщину. Внаслідок подій Другої світової війни, обличчя міста зазнало змін. Чи не найбільше постраждало саме єврейське населення. Було знищено і багато пам’яток. Серед збережених на особливу увагу заслуговує синагога "Цорі Ґільод".
«Зцілюючий бальзам»
Ще у 1897 році львівський купець Мозес Ґрифель збудував на місці сучасної синагоги молитовний дім. Ґрифель був членом товариства «Цорі Ґільод» («Зцілюючий бальзам»), яке опікувалося сиротами, хворими та людьми похилого віку. На початку XX ст. представники згаданого товариства придбали будівлю на сучасній вулиці братів Міхновських.
Згодом споруду перебудували за проектом члена товариства, архітектора Альберта Корнблюта. У 1925 році тут постала необарокова синагога.
«Дім Аарона і Ізраїля»
Будівля синагоги не постраждала в роки Другої світової. Проте споруда втратила свої функції. Через близькість до вокзалу, нацисти використовували її як склад. У радянські часи будівля мала те саме призначення. У 1989 році синагогу повернули єврейській громаді. Нею почала опікуватись спільнота «Бейс Аарон ве Ісраель» («Дім Арона і Ізраїля»). У будівлі провели ремонтні роботи, відновили богослужіння.
Попри непросте минуле, в синагозі збереглися унікальні розписи 30-х років XX ст. авторства Максиміліана Куґеля. Це одна з небагатьох в Україні синагог з автентичними розписами: символічні зображення птахів та тварин, музичні інструменти, старозавітні сюжети. Іншими домінантами святині є великі вікна та сецесійний декор.
