Величний палац поруч із центральною частиною Львова. Був побудований у середині ХІХ ст. представниками родини Семенських-Левицьких й належав їхнім нащадкам до кінця Другої світової війни. Споруду декілька разів перебудовували. Вона вражає розмірами, плануванням та оздобленням, є зразком аристократичної резиденції минулих століть.
Багаті власники, здібні архітектори
Граф Костянтин Семенський був послом до Галицького сейму та дідичем містечка Магерова, що біля Жовкви. Проект палацу він замовив архітектору Фредерику Бауману. На середину ХІХ ст. всі роботи вже завершили і у Львові з’явилась ще одна розкішна аристократична резиденція. Син графа, Станіслав Семенський, був радником цісарського двору у Відні та кавалером Мальтійського ордену. За нього палац перебудували у стилі французького бароко. Наприкінці ХІХ ст. реконструкцією палацу займалися Іван Левинський та Ян Кудельський. Тоді будівлі надали її сучасного вигляду.
Представники роду Семенських-Левицьких володіли палацом до кінця Другої світової війни. Сьогодні їхні нащадки мешкають у Канаді. Проте, на палац вони не претендують.
Палац та його домінантні риси
Палац оточений кутою металевою брамою. Перед головним фасадом є простора площа з клумбами. На території також бачимо приміщення колишніх стаєнь. Довершують архітектурний ансамбль два бічні флігелі. На окремих будівлях комплексу можна побачити вензель “S. L.” – це перші літери прізвища власників цього комплексу.
Характерною рисою зовнішнього оздоблення споруд комплексу є стилізовані голови коней. Це вказує на пристрасть та захоплення власників палацу. Вільгельм Станіслав Семенський був президентом Галицької комісії з вирощування коней. Цих тварин він надзвичайно любив.
Після Семенських-Левицьких
У наш час споруда ставала домівкою для декількох навчальних закладів. Також озвучувались ідеї щодо облаштування її під потреби музею. Сьогодні у ній функціонує навчально-реабілітаційний центр для дітей з особливими освітніми потребами.
