Назад

Музей "Слідами галицьких євреїв"

  • Історичні
  • Меморіальні музеї
  • Інші

вул. Івана Котляревського, 30

Адреса
+38 (032) 238-89-61 Телефон

Пн-Пт: 09:00-18:00

Сб: вихідний

Нд: 09:00-18:00

Години роботи

«Слідами галицьких євреїв» хороша назва для туристичного маршруту по дестинаціях, які мають пряме чи опосередковане відношення до єврейської спадщини. Та у Львові з такою назвою є музей іудейської культури та історії львівських євреїв, зокрема, у ньому представленими є такі експозиції: «Відділ жертв НКВС та нацизму», «Історія львівських синагог та рабинів», «Банкіри та ремісники передвоєнного періоду», «Єврейські госпіталі» тощо. Музей працює при всеукраїнському єврейському благодійному фонді «Хесед-Ар’є». 

В музеї ви дізнаєтесь про особливості життя та побуту, про культурні відмінності євреїв, про львівських та не тільки персон та події. Важливо свою культуру вивчати та досліджувати, та не менш важливим є пізнання інших культур, це вияв культурної толерантності та поваги до інших. В статті відкриємо для вас предмети побуту євреїв, невідомі для людей з інших культур.

Цдака

Багато хто цю скриньку відносить до кухонної приналежності, проте для євреїв вона має особливе призначення. Ця скринька була практично у кожній іудейській родині, де збирали гроші для розбудови майбутньої незалежної та вільної держави євреїв – Ізраїль. Кошти зібрані за певний проміжок часу відносились у відповідний центр, з якого пізніше їх відправляли на територію сучасного Ізраїлю. За ці кошти викупляли земляні території, яка належала Палестині, на яких з часом створювали кібуци, або самостні соціальні й економічні структури в Ізраїлі, деякі з яких збережені і дотепер.

Ханукія

Підсвічник на свято Хануки (довідка: єврейське свято чуда, свято перемоги у війні між святістю і нечистотою. Це єврейське восьмиденне зимове свято), в якому запалюють свічки протягом 8 днів, щодня додаючи по одній, цікаво, що колись в свічник наливали олію. Важливо, що їх встановлюють з правого боку на лівий, а запалюють з лівого на правий. Запалюють їх на початку вечора незадовго до заходу сонця, горіти свічки повинні не менше 30 хвилин після настання темряви. Під світло ханукальних свічок не можна робити домашні справи тощо.

Мезуза

Сувій пергаменту з фрагментом тексту молитви «Шма Ісраель» («Слухай Ізраїлю»), що вкладений у спеціальний футляр та закріплений з зовнішнього боку дверей біля чи на одвірку. Виробництво мезузи впродовж століть стало справжнім мистецтвом. Часто футляри виготовлено з вишуканим декоруванням з найрізноманітніших матеріалів: срібло та інші дорогоцінні метали, дерево, камінь, олово, полімерна глина.

Стаканчики фабрики Бачевських

Ще один експонат присутній у колекції є графин зі стаканами. Як виявилось, під час свята Песаху (довідка: центральне юдейське свято на згадку про Вихід з Єгипту та звільненню єврейського народу від рабства), туди наливали воду куди додавали декілька крапель вина для дітей, щоб вони теж приєднувались до песхального обряду, таким чином привчали дітей до іудейських традицій та релігії.

Збереженим є станок для виготовлення маци – у іудеїв прісний хліб із пшеничного борошна, який вживається під час Песаху; старовинний посуд та кухонне приладдя відокремлене для м’ясних та молочних страв, а також спеціальний посуд для Песаху, та багато інших не менш цікавих речей. Цікавим об’єктом домашнього побуту є сковорідка, використовувалась для смаження м’яса та відділення з нього жиру, який є заборонений до вживання в євреїв. (Фото наприкінці статті)

Унікальним об’єктом є збережений сувій Тори, рукописний пергаментний згорток з текстом Пятикнижжя Мойсея (Тори), який використовується для щонедільного читання в синагозі і вважається головним сакральним предметом в іудаїзмі. Можна лишень уявити наскільки складно доводилось тим, хто писав цей рукопис, адже, якщо в тексті була допущена помилка, весь сувій втрачав своє сакральне значення та сувій спалювали.

До предметів, які є пов’язані з реальними історичними постатями, належить лампа, власником якої був професор Яків Хонігсман, український економіст єврейського походження, доктор економічних наук дослідник історії Східної Галичини та єврейської спільноти у Західній Україні. З впевненістю можна сказати, що під цією лампою народилось на світ багато важливих праць.

Точної причини, чому музей знаходиться саме в цьому будинку немає, проте, вважають, що колись в будинку музею мешкала єврейська родина, яка трагічно загинула в гетто чи в концтаборі. Якщо вам цікаво відкрити для себе єврейську культуру або ознайомитись детальніше з історією львівських євреїв, музей стане найкращим місцем. Також ви можете скористатись маршрутами підготовленими Центром туристичної інформації: «Культурне та соціальне життя євреїв Львова у XIX — 1-ій пол. XX ст.» (Частина 1 та Частина 2), а також «Єврейські дільниці Львова».

!

Дякуємо за підписку!

Ми обіцяємо регулярно відправляти вам корисні та цікаві матеріали. Залишайтесь на зв’язку ;)

!

Піу!

Ваш список відправлено на вказану Вами пошту

!

Ой!

Нажаль, під час відправлення щось пішло не так. Спробуйте знову.