Чорна кам’яниця
Кожна будівля у Львівському Середмісті володіє власною історією тяглістю кількох століть. Ренесансні та барокові кам'яниці візуально окреслюють архітектурні кордони старого міста. Затишні вулиці в поєднанні із новомодерними закладами утворюють приємне уявлення про спокійне життя у Львові. Епіцентром краси фасадів будинків є головна площа міста - площа Ринок. Тут розташовано 43 будинки або кам’яниці. До речі, термін “кам'яниця” поширився після перебудови згорілого дерев'яного міста на кам'яне на початку ХVIII століття.
Очевидно, кожна будівля унікальна у оздобленні та історії. Проте, чорний колір будинку на площі Ринок під номером 4, різко вирізняється та створює дивний контраст. Сарафанне радіо забезпечує існування різноманітних ідей та домислів про причини виникнення такого кольору. Запрошуємо зазирнути у справжню історію Чорної кам'яниці та розібратися у причинах існуванні завжди модного забарвлення в центрі міста.
Історія
Чорну кам’яницю було збудовано в 1589 році у стилі пізнього ренесансу Петром Барбоном та Павлом Римлянином. У 1596 році власником будинку став фармацевт Ян Лоренцович, який збудував третій поверх та відкрив у приміщенні одну з перших аптек в місті.
Звісно, до Чорної кам'яниці тут були інші будинки, однак через дерев’яну структуру їх було знищено в результаті декількох пожеж на початку XVI століття.
Поступово, через наступні зміни власників до окраси фасаду додавались елементи додаткового декору та змісту. Зокрема, це скульптури святих Станіслава Костка, Яна з Дуклі, Луки та Мартина. Святий Лука (покровитель лікарів) та святий Мартин були особистими патронами власника у XVII столітті, лікаря Мартина Никанора Анчевського. Відповідно в той період часу кам'яниця називалася Анчевською
Легенда про Мартіна
Центральною скульптурою, що прикрашає фасад є зображення вершника, який відрізає шмат власного плаща та віддає його прохачу внизу. Сюжет пов'язаний із легендою про Мартина Турського Милостивого. Згідно з оповідями, будучи римським солдатом, Мартин часто допомагав бідним та жебракам.
Одного разу від відрізав частину свого плаща - “капу”, щоб віддати її жебракові для зігрівання. Після хорошого вчинку Мартину приснився Христос із ангелами, що зумовило його згодом охреститися. Цікаво, що саме звідси пролягає історична тяглість “капеланства” (капа - плащ), оскільки колишній військовий був охрещений та навіть згодом став єпископом.
Цікаво. що:
- Відомий та впливовий у місті городянин Ян Лоренцович відкрив тут одну з перших у Львові аптек. Як посаг, кам’яницю передали внучці Реґіні, що вийшла заміж за лікаря та секретаря короля Яна ІІІ Собєського - Мартина.
- Саме він прикрасив фасад будинку скульптурою свого патрона — Святого Мартина. Поруч із нею бачимо фігуру львівського святого Станіслава Костки, а над входом до кам’яниці — фігуру Богородиці.
- Всередині XIX століття кам'яниця змінила зовнішній вигляд, оскільки було добудовано ще один поверх. Після численних реставрацій відповідно до візій нових власників у 1929 році кам’яниця отримала статус Історичного музею Львова. Сьогодні у будинку знаходяться відреставровані приміщення та дворик Львівського історичного музею.
Архітектура. Чому Чорна кам'яниця є унікальною?
- Фасад будинку є асиметричним щодо розташування вікон.
- Декоративна різьба по каменю над вікнами та головним входом до будинку
- Суцільна текстура фасаду діамантового русту
- Біля входу можна віднайти кам'яний виступ який слугував сидінням для охоронця
- Всередині збережені дерев'яні балкові перекриття стелі
Сувенірний магніт ручної роботи Чорної кам’яниці можливо придбати в Центрі туристичної інформації на пл. Ринок, 1 (вхід зі сторони Нептуна)
