Назад
  • Традиції
  • Львів сьогодні
  • Цікаві факти
  • Відпочинок і дозвілля

Різдво у Львові. Традиції святкувань

Євген Гулюк

Автор

Різдво Христове – це не лише одна з найважливіших подій літургічного року, але й свято з особливою атмосферою, із власною магією та шармом. Скільки чудових фільмів, незабутніх мелодій, захопливих оповідей, ніжних і теплих слів, а ще – смаків, запахів, мрій та асоціацій пов’язано з цим періодом… Дух Різдва та патос цього свята не залишають байдужим. Різдво незабутнє і неповторне, воно одне таке. Водночас способів святкування і пов’язаних із цим традицій – безліч.

Львів як місто полікультурне та багатонаціональне є ключем, який здатен допомогти не просто відчути нотку святкування Різдва Христового, але й відімкнути двері, за якими – усе багатство звичаїв та традицій, пов’язаних із цим святом. Християни різних конфесій, обрядові відмінності, календарне питання – ці фактори спричинилися до того, що у Львові, впродовж віків, витворилася унікальна ситуація: Ісус «народжувався» тут двічі, подекуди навіть тричі, а святкування Різдва розтягувалося на тижні (25 грудня у християн, які святкують за григоріанським календарем, 6 січня у вірмен і 7 січня у християн, які святкують за юліанським календарем).

Розпочиналося ж усе 25 грудня, коли народження Христа відзначали жителі міста, які дотримувалися григоріанського календаря. Це може нас дуже здивувати, але такі урочистості довго обходилися без ялинки. Подекуди будинки прикрашали ялинковими гілочками. Різдвяна ялинка з’явилася у Львові щойно в австрійський період, а незамінним атрибутом свят вона стала хіба на межі ХІХ – ХХ століть. Характерно, що навіть тоді не йшлося про нарядну зелену красуню на центральній площі міста – перші ялинки прикрашали у міських парках, біля шкіл тощо. Про новорічну ялинку мешканці давнього Львова не чули – до радянського часу святкове дерево величали різдвяною ялинкою.

Різдво у Львові було і залишається родинним святом. Отож, ще вранці 24 грудня глава львівського сімейства йшов до лісу чи на міський ринок, а повертався з зеленою красунею. Відтак святкове дерево прикрашали всією родиною: яблуками, позолоченими і посрібленими горіхами, тістечками в вигляді звірят, цукерками, снігом із вати і ін. Натомість паперові кошички з горіхами в середині, ланцюжки з паперових кіл і соломи, паперові сердечка і павуки – розвішували по будинку. На Святвечір збиралась родина, а на столі мали бути лише пісні страви: грибна зупа, зупа з квасолею, капуста з горохом, вареники з сиром, капустою, сливками чи яблуками. Господині випікали багато дрібних тістечок, подавали штрудель. Готували традиційний напій із сухофруктів. 

Свято Нового року, яке збігалося з ушануванням святого Сильвестра, проводили у відвідинах рідних та знайомих. Львів’яни могли піти до ресторану в цей день або навіть поїхати в гори. Як і сьогодні, в такі дні були популярними різноманітні хлопавки і святкові забавки. До столу подавали коропа, страви з капусти, гуску, начинену яблуками, шоколадний торт і ін. У день святого Сильвестра у Львові відкривався сезон балів і маскарадів. Останні регулярно відбувалися у місті з кінця XVIII століття саме в різдвяний період. Цей час називали порою “контрактів”. До міста приїжджали шляхтичі з різних регіонів. Відтак вони не лише танцювали та відпочивали, але й займалися нагальними справами – укладали торговельні угоди на весь сезон, закуповували необхідні для господарства речі, домовлялися про шлюби між дітьми. Таким чином, на такому різдвяному балу молода пара щойно знайомилась, але їх там же могли і посватати. Звідси ще одна назва періоду: “шлюбний ярмарок”. Після 6 січня цю хвилю підхоплювали у Львові і галицькі українці.

Щодо публічних святкувань та карнавальних дійств, то перше з таких відбулося у Львові чи не пів тисячоліття тому. У 1610 році венеційський консул у Львові Антоніо Массарі організував для місцевих жителів справжній землетрус свідомості. Тоді львів’яни вперше побачили венеційський карнавал і феєрверки. Це дійство було організовано з нагоди заручин консула з львів’янкою – Льонцею Абрековою. Львівський карнавал стартував в один день із венеційським – 17 січня 1610 року, тобто на день святого Антонія абата. Виглядало все  надзвичайно помпезно. Про початок святкувань сповіщали трубадури, з різних кутів площі Ринок долинала музика, святкова атмосфера охопила присутніх, у танці кружляли як молоді жителі, так і старші львів’яни. Серед гостей карнавалу – бурмістр, керівники міських цехів, іноземні посли тощо. Дійство супроводжував незабутній святковий феєрверк. 

500 років тому чи у наші дні - у Львові на різдвяні і новорічні свята весело й цікаво завжди. Сьогодні замість карнавалів та балів маємо насичену програму заходів від львівських музеїв, театрів та кінотеатрів, ресторанів тощо. Тому важливо стежити за актуальними анонсами подій у місті - щоб не пропустити чогось цікавенького!

!

Дякуємо за підписку!

Ми обіцяємо регулярно відправляти вам корисні та цікаві матеріали. Залишайтесь на зв’язку ;)

!

Піу!

Ваш список відправлено на вказану Вами пошту

!

Ой!

Нажаль, під час відправлення щось пішло не так. Спробуйте знову.