Львів – вражає. Вражає атмосферою, історією, культурою, традиціями, легендами. Тут незліченна кількість пам’яток архітектури, музеїв, храмів, майстерень, давніх кам’яниць та мальовничих парків.
У місті Лева кожен може знайти щось своє і кожен захоче сюди повернутися, а повернувшись – отримати нові враження та почути нові історії.
У Львові є незліченна кількість локацій, які вартувало би відвідати, однак в силу деяких обставин (занедбаність, далеке розташування від центру міста, відсутність піару) вони залишаються для туриста терра інкогніто.
Саме тому, ми б хотіли розповісти Вам про одну із них – Пагорб Слави. Пагорб Слави це меморіал, сумна пам’ятка двом світовим війнам, місце тиші та спокою.
Він розташований на початку вулиці Пасічної, за декілька хвилин ходьби від кінцевої зупинки трамваю одиниці та двійки.
Парк поблизу цвинтаря і власне сам цвинтар було створено 1915 року під час окупації Львова російськими військами. Цікавим є те, що на місці цвинтаря мав бути собор Української Греко-Католицької Церкви, який мав стати одним з найбільших у Львові, про що клопотав тодішній митрополит, найвідоміший діяч УГКЦ Андрей Шептицький, однак цьому перешкодила війна.
Закладка парку і організація цвинтаря проводилася під патронатом дружини другого російського губернатора Галичини, українофоба графа Бобринського Олексія. На цвинтарі у братській могилі було поховано вбитих та померлих від поранень у Галицькій битві російських військовиків, в тому числі 2023 росіянина та 92-х мусульман. Мусульманську частину цвинтаря прикрашали надгробки, які до цього не бачив в тутешніх краях ніхто, однак жоден з них не зберігся.
Згідно з планом, який був виконаний у 1918 р. архітектором Адольфом Віттманом, кладовище складалося із двох частин. Зразу за Личаківським парком були братські і поодинокі могили для російських солдат і офіцерів ближче до вул. Пасічної було встановлено чотириметровий білокам’яний православний хрест, оточений невисокою огорожею. На гранітному постаменті встановлено пам’ятні доку з написом: “Братскія могилы доблестныхъ русскихъ воиновъ жизнь положившихъ за Веру. Царя и Отечество 1914-1915 гг.“ (Братські могили доблесних російських воїнів поклавших життя за віру, царя і батьківщину 1914-1915рр.)
В 20-х роках, під час окупації Львова Польщею, цвинтар було занедбано і в такому стані він перебував аж до закінчення Другої Світової війни.
У 1922 році князь Кароль Богуцький намагався відновити цвинтар і звернувся до дирекції комісії у справі люстрації цвинтаря російських солдатів у Львові, однак виявилося, що при ексгумації могил кількість захованих тут більша ніж значилася у реєстрах в десятки разів, і всі роботи було припинено, а на місці парку та кладовище випасало худобу місцеве населення.
По завершенню Другої Світової війни та приходом до влади у Львові Радянського уряду цвинтар було відновлено. На ньому були перепоховані радянські солдати, а також частково було відновлено давні захоронення 1915 року.
Закладення сучасного меморіалу урочисто відбулось 23 лютого 1948 року. Авторами проекту були архітектори Г. Швецький-Вінецький, А. Натальченко та І. Персіков. Цікавим є те, що матеріали для скульптур виготовлялися у Відні, а сам проект першочергово задумувався як грандіозна пам’ятка перемоги над нацизмом – планувалося спорудження широких кам’яних сходів від вулиці Пасічної аж до теперішніх поховань на Марсовому полі (вул. Мечнікова), однак через складнощі післявоєнного періоду та бюрократичну тяганину кінцевий вигляд меморіалу було значно спрощено.
Власне через нестачу коштів відкриття меморіалу «Пагорб Слави» відбулося через 10 років – 23 лютого 1958 року.
Територія меморіалу – прямокутник, на вході до якого встановлено два високі пілони з пам`ятними написами та чаша з «Вічним вогнем». На кутах меморіалу розміщені масивні монументи, по всьому периметру – металеві емблеми різних родів радянської армії. Всередині кладовище спроектоване як коло, по периметру якого розміщені пам’ятні плити з прізвищами героїв радянської армії.
На пам’ять про вояків Першої світової війни встановили обеліск, також над могилами знаходяться бронзові скульптурні композиції «Присяга» та «Батьківщина-Мати» (скульптор М. Лисенко), «Воїн з прапором» (скульптор В. Форостецький). Перед меморіалом знаходиться алея та відпочинкова зона з садом.
З 1991 року Меморіальний комплекс включений до складу історико-культурного заповідника “Личаківський цвинтар”.
Сьогодні відвідувачами меморіалу є в основному місцеве населення – в хорошу погоду лавочки навпроти входу завжди окуповані людьми похилого віку та батьками з дітьми, також багато відпочиваючих з пледами можна зустріти у парку в тильній частині пагорба. Також літні люди часто приходять сюди покласти квіти 9 травня в знак пам’яті полеглим під час Другої Світової війни.
Це місце буде цікавим тим, хто хоче побачити нетиповий Львів, цікавиться радянською архітектурою та власне тематикою Світових воєн.
Варто додати, що звідси відкривається красива панорама міста, як центральної частини так і районів з радянською забудовою.
«Пагорб Слави» - тихе місце, цілодобово відчинене для відвідувань. Приклад радянського монументалізму та пам’ятник помилкам війни.
Адреса: м. Львів, вул. Пасічна, 27.
Години роботи: цілодобово.
Як добратися:
Трамваєм №1 та № 2 від зупинки «Площа Ринок» до кінцевої зупинки «Вулиця Пасічна» далі пішки по вулиці Пасічній (5 хв.)
Від Личаківського кладовища вверх по Марсовому полю, далі вверх по вулиці Черемшини (15 хв.).
