Символіка надгробків Личаківського цвинтаря.
Постать з косою – найвідоміший, але не єдиний символ смерті. В історії мистецтва таких багато. Інші, може, не так часто зустрічаються, їх нелегко читати, але вони точно варті уваги. Личаківське кладовище – це справжня енциклопедія символів завершення людського буття, а роботи львівських майстрів цікаві й неповторні. Відвідання цього цвинтаря переконують, як мало ми знали раніше про символіку закінчення життя і прихід смерті.
Череп
Череп є не менш популярним символом смерті, ніж постать з косою. Він поширений у живописі, але зустрічається і на надгробках. Існує апокрифічне передання, що гора Голгофа, на якій розіп'яли Ісуса, є могилою першого чоловіка Адама. Поєднання цих мотивів можна прочитати так, що ми від Адама пішли і до нього повернемося, а в Христі спасемося. На Личаківському цвинтарі череп є на могилі графині Анастасії Єловіцької. Він у нижній частині надгробка, а довкола розкладені кістки.
Факел гасне
Одним із найталановитіших львівських скульпторів був Антоній Шімзер. Його праці прикрашають вулиці Львова, багато їх і на Личаківському цвинтарі. На могилі Марії Катерини Шодуар Шімзер зробив гігантський надгробок з витонченою фігурою янгола смерті. На руці в того вінок із макових голівок. Мак символізує перехід межі між життям і смертю. В іншій руці янгол тримає факел, який гасить об вершину постаменту. При цьому, його обличчя спокійне – воно не випромінює ні співчуття, ні жаху.
Надгробок Станіслава Зарванського виконала фірма Шімзера. На високому постаменті бог сну Гіпнос. Він схилився над урною і гасить смолоскип.
Смерть як сон, але зі смутком і сльозами
До надгробків із найбільш динамічною композицією на цвинтарі належить пам’ятник на могилі Браєрів, Тренклів і Вайґлів – власників транспортного господарства. Бачимо крилатого Гіпноса. Він у діадемі з маківок і тримає за руку засмучену жінку, яку провадить у потойбіччя. За ними йде хлопець зі схиленою головою – геній життя. Він тримає лакрімарум зі сльозами.
Клепсидра
Усе тече і змінюється, а земне життя неодмінно закінчується. Є багато символів, які про це нагадують і клепсидра – один з них. Не дивно бачити її на цвинтарі. Навіть крилата клепсидра тут не здивує, адже вона вказує на швидкоплинність життя. Таку найчастіше зображали на надгробках молодих людей. До прикладу, могила студента Адама Коцка, який загинув в сутичці, коли відстоював право українців на навчання рідною мовою.
Богиня ночі
Дещо інше мистецьке прочитання і символічне вираження смерті на могилі Юліани Нефатер. Богиня ночі заступає дорогу молодій дівчині і знімає з її голови зірчасту корону життя. Заскочена дівчина намагається притримати корону рукою, що символізує її передчасно обірване життя. Поруч з жіночими фігурами є крилатий геній смерті.
Уроборос
У християнстві, але не тільки, смерть – це не кінцева точка шляху людини. Тому давній символ уроборос, який позначає вічність і замкнутий цикл, початок і кінець, часто з’являється на могилах. На Личаківському цвинтарі уроборос є на надгробку Карла фон Русецького, губернського радника.
Життя обірвалось…
Зрубане дерево, зламана квітка, розбита колона – митці, які працювали на Личаківському кладовищі, мали у своєму арсеналі безліч способів, щоб сказати про завершення життя. Тут варто згадати про дивовижного скульптора Едмунда Яскульського. Він помер, не досягнувши віку Ісуса. Яскульський був глухонімим, а на Личаківському цвинтарі є лише одна його робота – на могилі Юзефа Торосевича. Едмунд Яскульський пішов з життя надто рано. На його могилі надгробок зі зламаною колоною.
Чи не найбільш упізнаваним похованням Личаківського цвинтаря є могила Регіни Марковської, більш відома як «спляча красуня». Остання була акторкою та співачкою, а її смерть оповита загадками. Її могила – це реалістична фігура молодої жінки, зображена на ліжку, під час сну. На подушці є зламана троянда. Це натяк, що жінка все ж не спить, а померла. Над її головою нависала раніше фігура ангела смутку. Зараз вона втрачена.
У розповіді про Личаківський цвинтар мусить бути згадка про відомого художника Артура Ґроттґера. Історія його життя трагічна. Такою ж була смерть. Кохана Ґроттґера, Ванда Моне, сама спроектувала його пам’ятник. Той гарний і символічний: ліра з розірваними струнами і розбита палітра – це мистецькі символи, які вказують на передчасно обірване життя.
