Живопис мирного часу та колажі з робот з війни - наповнення персональної виставки Новікова Артура Станіславовича «РІДНІ БАРВИ 4.5.0».
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Ці слова видатного сина Донеччини Володимира Сосюри, доречи вірш написаний під час другої
світової війни, в 1944 році, як найкраще ілюструють творчість Артура Станіславовича Новікова,
також сина степів Донеччини.
Він народився 26 грудня 1984 року в індустріальному місті Краматорськ.
Жага до творчості та краси ще в дитинстві привели до художньої школи, а 2000 закінчив художнє
відділення школи мистецтв № 3
В 2005 закінчив Донецьке художнє училище, факультет «Станковий живопис»
здобувши кваліфікацію « художник- виконавець та викладач образотворчого мистецтва».
В 2009 – магістратуру міжнародного університету ім. Юрія Бугая
Доля знову привела до школи мистецтв № 3 у рідному місті, вже в якості викладача художнього
відділення.
Учні Артура Станіславовича здобули чимало нагород у всеукраїнських та міжнародних конкурсах
та фестивалях, неодноразово проводились сумісні виставки викладача та учнів; випускники його
класів вже одержують художню освіту в вищих закладах країни.
Артур Станіславович завжди мав яскраво виражену громадянську позицію, це видно і з його робіт,
і з вчинків. 24 лютого 2022 року ми всі прокинулись від вибухів і зрозуміли що найгірше таки
сталося, прийшла повномасштабна війна.. Тож 26 лютого він вже офіційно був в лавах ЗСУ і
сьогодні продовжує боронити нашу країну від ворога..
Поет Володимир Сосюра оспівував свою любов до країни, до рідного краю поетичними рядками,
прозою – СЛОВОМ; Артур Станіславович – ПЕНЗЛЕМ, ФАРБАМИ… Вулиці рідного міста,
індустріальні краєвиди, степи, ліси, море; квіти, люди: близькі та незнайомі.. в метушні
повсякдення на швидкості сучасного життя ми інколи не помічаємо оточуючу нас красу. Війна
яскраво висвітлила та показала миттєвість та крихкість нашого звичного світу..
На війні не до мистецтва, у війни інші потреби. Але жага творчості знаходить вихід і в таких
складних умовах. Нема полотна? є стіни.. на них теж можна малювати..
А ще є – прапор.. У військових та волонтерів, та й у пересічних громадян, що живуть поряд з лінією
фронту, трохи інше відношення по прапору.. Прапор – це частка, це символ Батьківщини!!!
Прапор з авторським малюнком – найдорожчій, найцінніший подарунок з фронту..
Живопис мирного часу та колажі з робот з війни - наповнення персональної виставки Новікова
Артура Станіславовича «РІДНІ БАРВИ 4.5.0». Ця абревіатура з цифр на сленгі військових означає
«ВСЕ СПОКІЙНО». Тож «РІДНІ БАРВИ – ПРОДОВЖУЙТЕ КВІТНУТИ ТА ПРИНОСИТИ РАДІСТЬ ЛЮДЯМ.
ВСЕ СПОКІЙНО. ВИ – ПІД ЗАХИСТОМ».
