За останні 20 років у львівського художника родом з села з красивою назвою Княжолука на Прикарпатті назбиралося більше двох десятків пейзажів, які досі не були представлені публіці. Ніякої урбаністики. Кольорові заквітчані луги, краєвиди річки Свіча, намиті каміння після паводку, ластівчині нірки у береговому відкосі, Ясна гора з монастирем отців Василіан на її верхівці. Окремою лінією є графічно досконалі «портрети» дерев. Монохромні, в стилістиці близькій до медитативної філософії мистецтва сходу, Японії.
Раніше Іван Проців часто приїжджав до свого дому дитинства і ходив «на етюди». Іван любить одиноке споглядання. Його пейзажі відображають цей стан, ці образи рідної і такої улюбленої землі. Сьогодні «Дорога додому» резонує з теплою ностальгією багатьох українців. Ми ще гостріше любимо свою землю, свою малу батьківщину.
То ж ця виставка має всі передумови стати оновлюючим естетичним досвідом для її глядачів.
