«Я проста людина і нічого не вирішую». Яка небезпека стоїть за цією, поширеною серед наших громадян, думкою? Чому, власне, вона поширена серед наших громадян? Припускаємо, тому, що це дуже зручна позиція.
Комфортно вмостившись десь «поза політикою», ми тішимо себе надіями на швидку перемогу і повоєнне процвітання країни. Надія — рятівне коло чи підступний манівець? Ця вистава — сеанс розілюзнення, інспірований давніми греками. Озброївшись почуттям гумору та провокаціями дрібного калібру, будемо міркувати про справедливість, відповідальність, доброчесність і способи гармонійного співжиття таких різних нас в одній Україні.
