Ось вам казка.
Жив собі король, і був він абсолютно прозорий. Настільки прозорий, що не в стані був приховати жодних своїх намірів та думок. Цим з великим задоволенням і натхненням користувалися королівські міністри. Міністри, відповідно, процвітали, а королівство – занепадало. Король все бачив, страждав, але нічого вдіяти не міг.Одного разу приїхала до королівської столиці трупа «театру масок». Королю настільки сподобалась вистава, що попросив він головного актора зробити йому маски, які б відображали різні стани та емоції людини. І почав король цими масками користуватися. В якийсь момент вдягав маску гніву, в якийсь радості, щирості, хитрості…. І все в королівстві стало на свої місця. Хтиві міністри залишилися без роботи, а прості люди почали спокійно працювати, собі на радість а державі на користь. Якось після важкого робочого дня, подивився король на себе в дзеркало, і побачив там маску. Зняв маску, а під нею була ще одна, зняв цю, а під нею ще, і ще, і ще…. Так і загубив король назавжди своє істинне обличчя.
Це вам не про сюжет вистави. А про її зміст.
Ціна: 200 грн.
