Цією розмовою ми розпочинаємо серію подій про взаємодію людини з міським простором. Місто – це складне багатошарове середовище, яке постійно змінюється, іноді найбільш непередбачуваним чином. Планувальники ХХ сторіччя намагалися встановити тотальний контроль над міським простором і знайти універсальні рішення усіх проблем. Одним з результатів такого підходу є і пострадянські середовища українських міст.
Сьогодні ми бачимо, як монотонна забудова панельних районів пестрить хаотичними формами та кричущими вивісками самобуду, мінімізований житловий простір хрущовок випирає назовні заскленими балконами та лоскутами зовнішнього утеплення, а звільнені від декорацій багатоповерхівки обростають наївним мистецтвом працівників комунальних служб або самих мешканців.
