✌ Пари долоньок, що тримаються в різних жестах – від молитовних до утримувальних, Людмила ліпила і ліпила. Кисті рук у художниці дуже фактурні. Вони наче позбавлені захисного шару – оголена структура величезної кількості м’язів, судин та сухожиль. Художниця каже, що яскравим спогадом – сакральним прототипом для її скульптур став спогад про руки її бабусі. Саме їх образ зринає в уяві, коли Людмила візуалізує образ рук.
✌Руки – тактильні. Під час локдауну нам стало заборонено вітатися за руку, торкатися руками сторонніх, бажано носити гумові рукавички. І лиш так ми зрозуміли, наскільки важлива для нас тактильність. Рукостискання – символ довіри, а різні доторки можуть сказати більше ніж слова.
✌ Руки – промовисті. Руки розповідають про те, ким є людина. У музиканта і садівника – різні руки. У матері і батька – мають різну мову. А ще ж є жести – ними можна так багато сказати і вони лаконічно передадуть те, для чого не вистачить слів.
✌На персональній виставці «Мова рук» Людмила Давиденко представить нові керамічні скульптури та живопис у своїй характерній стилістиці, яку колись назвала «Різоми» (в біології розростання кореневища рослин).
