Інструментальна музика доби Бароко сповнена надзвичайної динаміки і контрастів. У цей час формується принцип «концертності» – як змагання, як показу вміння та віртуозності солістів у супроводі оркестру або між різними групами інструментів.
Музика європейських композиторів – Ж. Б. Люллі, А. Кореллі, Г. Перселла, А. Вівальді, Ґ.Ф. Телемана та Ґ. Ф. Генделя, заряджена імпульсом звитяжності та стимулом до боротьби.