Фотографія, за своєю природою, має намір формувати об'єктивне уявлення про світ, але це лише міф, іноді навіть ілюзія. Звичайно, ми пам'ятаємо, що Ролан Барт говорив про те, що те, що ми бачимо на фотографії, колись існувало, воно стояло перед камерою.
Тобто, фотографія є об'єктивною! Але, оскільки існує оператор (той, хто створює зображення) і глядач (той, хто надає своє тлумачення), то фотографія також є дуже суб'єктивною. Вона також є непевною, інтуїтивною, туманною... Світлини Михайла Французова часто свідчать про непевність, вони нагадують театральні сцени, перед нами розгортаються якісь візуальні діалоги, зміст яких може відкритися лише через відкриті ми приховані метафори та алегорії.
