Назва проєкту «Enfant terrible» відсилає до книги Жана Кокто та однойменної опери Філіпа Ґласса. Кураторки зійшлися на думці, що серія інтерпретованих інфант Веласкеса і пристрасть художника до моторошних деталей стають провідниками глядача у глибинний сенс його творів. Олена Субач (кураторка) зазначає: «Варіативно повторювані образи закручуються і закручуються, вводячи глядача в транс. Глядач мовби опиняється в реальності митця, приймаючи її достовірність. Ця реальність із нематеріальних образів поступово набирає ваги, і те, що спочатку видавалося туманом, проявляється як пластична матерія твору».
Проєкт «Enfant terrible» складається з трьох самостійних сюжетів:
- Ватиканська лінія навіяна естетикою Паоло Соррентіно. У даному контексті Юрія Сивирина цікавить проєкція людини, що перебуває на межі культури і природи, культури і цивілізації. Відповідь дає картина «Спостерігання», базована на глибинній естетиці фільму «Новий папа», де на першому плані хірурги готуються до операції, а на другому — чатує клір. Робота написана в січні і вперше з’явилася на ретроспективній виставці Юрія Сивирина в BAF у лютому 2020 року. Вже в березні світ увійшов у добу пандемії. У роботі «Спостерігання» зафіксовано стан передчуття неминучої катастрофи.
- Другий сюжет — інфанти — розгортається під впливом самодостатньої краси і майстерності Веласкеса. Відповідаючи на питання «чому саме Веласкес», Юрій пояснює: «Бо майстерно і красиво... Мені захотілося пройти паралельним шляхом із Веласкесом і спробувати відчути так, як він відчував, працюючи над «Менінами».
- Третя частина — проміжні роботи Юрія, що виконані на фотопапері. Вони не проєктують осмисленої філософії, а є радше інтроспекцією рефлексивних переживань художника щодо психоемоційних станів розкутості, тривоги, агресії й рівноваги.
Юрій Сивирин — талановитий художник із впізнаваним почерком, особливою ідеологією і концепцією. Його твори є прикладом протидії фрагментарного мислення, що віддзеркалює заміну живої реальності на цифрову. Свій голос він проявляє через живопис. Протагоністами його творів стають виокремлені з безлічі контекстів герої і сюжети.
З творчим доробком Юрія Сивирина (художника, інсталятора, відеоартиста) знайомі як в Україні, так і за кордоном, митець реалізував чимало персональних виставок. Його живопис експонувався в Одеському художньому музеї, двічі у Національному музеї «Київська картинна галерея», в Одеському музеї сучасного мистецтва, в Bereznitsky Art Foundation (BAF) та в Мистецькому Арсеналі в Києві. Художник брав участь в основних і паралельних проєктах Kyiv Art Week, у проєктах Burn Babylon (ГогольFest) та «Медіазалежність» у Національному центрі «Український дім».
Роботи Юрія Сивирина представлені у відомих колекціях Одеського художнього музею, Національного музею «Київська картинна галерея», Музею сучасного мистецтва Одеси та в приватних колекціях членів Клубу колекціонерів сучасного мистецтва України, а також у збірках відомих західних і вітчизняних колекціонерів.
