Львів можна назвати “маленьким Віднем”, “великим Дрогобичем”, “туманним альбіоном” чи придумувати інші означення. Проте, все це – суб’єктивні оціночні судження. З ними можна і не погодитись. Що дійсно має значення, то це світові та загальноприйняті визнання. До прикладу, від 1998 року пам’ятки Львова є складовою Світової спадщини ЮНЕСКО. Цього року минає чверть століття від моменту, коли спадщина Львова стала загальносвітовим надбанням.
Як це було?
Львів став частиною Світової Спадщини ЮНЕСКО наприкінці 1998 року. На конференції, яка з 30 листопада по 5 грудня 1998 року відбувалась у японському місті Кіото.
Чому ухвалили таке рішення?
Відповідь є в обґрунтуванні до рішення про охорону культурної спадщини Львова під егідою ЮНЕСКО. Там відзначили міське середовище та архітектуру Львова, поєднання мистецьких традицій Східної Європи, Італії та Німеччини у місті.
Не менш цінним є те, що Львів завжди був ареалом проживання різних народів, а його вулиці та площі ввібрали у себе елементи культур та традицій кожного з них. Тобто у ЮНЕСКО не змогли проігнорувати різноманіття автентичних культур і їх унікальне поєднання на прикладі Львова.
Значимим є і те, що історичний ареал Львова є гарним зразком не просто окремих пам’яток давнини в автентичному вигляді, а цілих кварталів, вулиць, комплексів. Таким чином, говоримо тут про збереження планування та забудови давнього міста.
Чи вся культурна спадщина Львова під охороною ЮНЕСКО?
На цю мить – ні. Лише ансамбль історичного центру та територія собору св. Юрія. Тобто давньоруська та середньовічна частина міста і Святоюрська гора.
Читай також: 10 альтернативних місць для відвідин у Львові
Найбільш цінне та безцінне
У Львові понад 2500 пам’яток історії та архітектури. Це найвищий показник в Україні. Цифра вражає і жахає, адже на наших плечах величезна відповідальність за збереження безцінної спадщини.
Особливо цінними є архітектурні ансамблі площі Ринок (XV – XIX ст.), вулиць Вірменської (XIV – XIX ст.) та Руської, ансамбль Успенської церкви (XVI – XVII ст.), Святоюрського (XVII ст.) і Вірменського соборів (XIV – XVIII ст.), колишнього домініканського костелу (XVIII ст.).
Від 1975 року ЮНЕСКО з особливою увагою опікувалися ансамблем Успенської церкви та каплицею Боїмів, ретельно сприяли збереженню та популяризації цих унікальних та автентичних пам’яток періоду ренесансу.
Що цей статус означає?
Для міста та його мешканців це неабиякий репутаційний престиж. Те, що ми переймаємося питаннями збереження культурної спадщини, багато говорить про наші свідомість та світогляд. З іншого боку, статус культурної спадщини ЮНЕСКО дає і фінансові дивіденди. Об’єкт, який входить до переліку пам’яток Світової спадщини, автоматично потрапляє у путівники ЮНЕСКО. Це сприяє туристичній привабливості міста, а тому притягує відвідувачів з усього світу.
Наступна важлива складова – це кошти на реставрацію та збереження пам’ятки. В нашому випадку відповідальність за це лежить на державі Україна.
З точки зору пам’яток, Світова Спадщина – це запорука їх збереження та популяризації. Головна вимога ЮНЕСКО – належно дбати про пам’ятки. Скажімо, в історичному ареалі не можна зводити сучасні будівлі, які не вписують в архітектурний ансамбль міста, а будь-яке будівництво варто погоджувати з ЮНЕСКО.
*ЮНЕСКО подала наступні причини внесення Львова до Світової спадщини та відповідність таким критеріям ЮНЕСКО:
Критерій А: Завдяки своєму міському середовищу і архітектурі Львів є особливим прикладом поєднання архітектурних і мистецьких традицій Східної Європі та традицій Італії і Німеччини;
Критерій Б: Політична і торгівельна роль Львова завжди притягувала певну кількість етнічних груп з різними культурними і релігійними традиціями, які становили різноманітні та все ж взаємопов'язані спільноти міста, доказом чого завжди був і є міський архітектурний ландшафт.
