Ратуша

  • Сучасна будівля львівської ратуші зведена у стилі віденського класицизму в середині ХІХ століття. Подолавши 306 дерев’яних сходинок з оглядового майданчика ратушної вежі можна побачити усю красу стародавнього міста.

    Ця ратуша – четверта за всю історію міста. Перші дві знищили пожежі, третю ренесансну звели 1619 року. Власне ця ратуша була історичним провісником долі міста. Під час сильної бурі 9 липня 1672 року флюгер у вигляді лева зірвався з вежі і впав мордою на Схід. Власне цього року місто зазнало турецької облоги. Другий раз флюгер зірвало 1704 року, якраз напередодні захоплення Львова армією шведського короля Карла ХІІ. І фатальним для самої ратуші став 1826 рік. Саме в ту хвилину, коли у приміщенні ратуші поважна комісія складала протокол про надійність будівлі, ратуша завалилася, поховавши під собою вісьмох львів’ян. 

    Закладення нової ратуші відбулося через рік, звершили її 1835 року. Будівництво коштувало величезної на той час суми – півмільйона крон. Нова ратуша має 9 залів і 156 кімнат. Тут, окрім магістрату, розташували школу, ощадний банк, міський архів та інші установи. Вежа піднялася на висоту майже 65 метрів і на ній встановили годинник, виготовлений у майстерні Віденської політехніки. Утім доля нової ратуші теж не була безхмарною: під час революції 1848 року внаслідок артилерійного обстрілу загорілася вежа і купол провалився досередини. Будівлю відновили 1851 року власне у такому вигляді, як ми бачимо її сьогодні: завершення ратуші, замість купольного, зробили зубчастим на кшталт веж раннього середньовіччя. Новий годинник, виготовлений 1852 року на віденській фабриці Штіля, безвідмовно служить львів’янам ось уже півтора століття, звучання його дзвонів є органічною складовою аури міста. Якщо ви вийдете на оглядовий майданчик ратуші якраз у той момент, коли битиме дзвін годинника і загадаєте бажання, воно неодмінно збудеться.

    Найперші відомості про годинник на ратуші (перший міський годинник Львова), датуються 1404 роком. Під час перебудови ратуші і вежі в 1491 році на вежі розмістили годинниковий дзвін вагою 1,1 тони який виготовив ливарник Валентин Фельтен. За допомогою цього дзвону вручну відбивали години аж доки монах Григорій (лат. Gregorius monachus) не зробив нового автоматичного годинника, який сам відбивав години і був встановлений на вежі у 1504 році.  При пожежі 1527 року, коли горіло все місто, годинник вцілів, але як і вежа потребував ремонту. Ці роботи виконав майстер Лукаш. Через 20 років було проведено черговий ремонт годинника, під час якого оновлено линви, повішено нові кам'яні гирі і т. д. Столяр Шимон виготовив нові стрілки і циферблат. 1557 року каменяр Павло виготовив для годинника на ратуші чотири циферблати й оздобив їх різьбою з янгольськими голівками, а художник Августин представив на посрібленому циферблаті рух сонця і місяця. Тоді ж годинник оснастили додатковим дзвоном для відбивання чвертей.

    1619 року бургомістр Львова М. Кампіан перебудував готичну ратушу відповідно до ренесансної моди. Тоді на вежу потрапили два середньовічні дзвони. У 1721 роцi було куплено новий годинниковий механiзм, котрий замінили у 1788 роцi годинником, придбаним з розформованого костелу отців-єзуїтів. Годинник і дзвони розбилися 14 липня 1826 року — тоді завалилася стара ратуша.

    1883 року ратушу з’єднали телефонним зв’язком з пожежною командою та іншими установами міста. У ратуші засідав магістрат, а після надання Львову самоврядування 1870 року, тут жив президент міста. 1 листопада 1919 року на вежі ратуші вперше почепили український національний синьо-жовтий стяг, а від 3 квітня 1990 року національний прапор України незмінно майорить у небі Львова. Сьогодні, як і в давні часи, у приміщенні ратуші розташована міська Рада Львова, але це не завадить туристам пройтися коридорами ратуші і вибратися на її найвищу точку.

    1836 року на новозбудованій вежі встановили годинник, виготовлений у Віденському Політехнічному Інституті. Слідкував за годинником професор Штемпфер. Однак функціонував новий годинник лише 11 років — до 1848 року, коли під час артилерійського обстрілу австрійськими військами Львова годинник разом з вежею ратуші згорів. Після відбудови вежі 1851 року був встановлений новий годинник, теж віденського виробництва, виготовлений відомою австрійською фірмою «Wilgelm Stiehl», який працює дотепер. Це — один з останніх механічних вежових годинників у Європі. Механізм годинника знаходиться на висоті 75 метрів, від четвертого поверху ратуші до кабіни, де він міститься, — 255 сходинок, а загалом до оглядового майданчика на вершечку ратуші, під самими дзвонами, — 364 сходинки. Важить годинник 2,5 тонни, діаметр циферблату — 2,7 метра, довжина великої стрілки близько 2,15 метра (вага 15 кілограмів), а малої — 1,7 метра.

    Менший дзвін годинника відлито в майстерні Яна Бельмана у Львові 1835 року. На ньому латиною написано: «Люди добрі, не проспіть царство Боже». Він важить 700 кілограмів і є унікальним за своїми складовими. У ньому по 280 кілограмів срібла та міді та 140 кілограмів чавунного сплаву. Саме йому приписують магічні можливості виконувати бажання, тому всі, хто про це знає, неодмінно видряпуються ще пару метрів, аби доторкнутися до його чарівного металу.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    На даний час, вхід у ратушу вільний, на її вежі розташований платний оглядовий майданчик. Вежа працює щоденно, що дає можливість львів'янам та гостям міста як влітку, так і взимку, насолоджуватися красивою панорамою міста.

    Приємних та незабутніх Вам вражень!

  • Заклад на мапі

      Показано 0 відгуків з 0
      Ваша оцінка закладу
    • Усі заклади