Костел і монастир Бенедиктинок

  • Костел і монастир Бенедиктинок(греко-католицький храм Усіх Святих Святопокровського монастиря) збудований у кінці XVI століття. Монастирський комплекс під Замковою горою нагадує укріплену фортецю.

    Монастир Бенедиктинок започаткували три сестри-черниці, доньки багатого шляхтича Адама Сапоровського. Костел будував наприкінці XVI століття славетний львівський архітектор італієць Павло Римлянин у стилі пізнього ренесансу. На початку XVII століття розбудовується монастир, відділений від світського життя товстими стінами.      

    Святиню оточували потужні укріплення складної конфігурації, зведені згідно з тодішніми вимогами фортифікацій. Вони складалися з муру з бійницями, обведеного глибоким ровом і посиленого бастіонами. З потужних укріплень монастиря залишилася значна частина мурів. 

    Стіни костелу підпирають могутні кам’яні контрфорси. Верхній ярус вежі, прибудованої до південної вежі, прикрашений різьбленням і завершується чудовим аттиком. Чистота стильових форм вежі ставлять її в перший ряд найкращих пам’яток ренесансу у Львові. Арки галереї мають білокам’яне обрамлення, над ними ніші зі скульптурами.

    Зі старовинної Вічевої площі ви пройдете через стрункі, з барочним завершенням, ворота. За ними широке подвір’я з костелом і монастирськими будівлями. Спочатку все тут вражає настороженим оборонним настроєм, але водночас риси монастиря-фортеці дивним чином поєднані з архітектурною гармонією, співрозмірністю, затишком, спокоєм і оптимізмом. 

    Від часу української незалежності у монастирі відновилася чернеча діяльність сестер-студиток, які займаються мистецькими справами (ткацтвом, вишиванням, писанкарством). У монастирі працює дуже популярна серед львівської молоді та дітей школа Святої Софії.

    Сім цікавих фактів про монастир бенедиктинок у Львові

    1. Монастир бенедиктинок у Львові – перший жіночий монастир на руських землях Королівства Польського

    2. Фундація монастиря відбулась у 1595 р. Адамом та Катериною Сапоровськими, у 1596 р. монастир був освячений архієпископом Яном Димітром Соліковським

    3. Після І поділу Речі Посполитої виникла загроза для закриття монастиря. Цісарський декрет від 25 липня 1782 р. передбачав можливість подальшого існування монастиря лише за умови, що при монастирі буде діяти школа з німецькою мовою викладання. Така школа була заснована у 1784 р., і була першою публічною школою для дівчат у Львові.

    4. У австрійські часи проблемою для монастирю було затвердження настоятельниці обителі. Вона мусила бути затверджена архієпископом, а Губернаторське управління це підтверджувало та офіційно оголошувало. За це монастир повинен був сплатити певну суму (у 1804 р. – 3 тис. флоринів). І лише у 1815 р. монастир було звільнено від обов’язку такої оплати.

    5. Найбільша кількість черниць у монастирі була у першій половині XVII ст. Зокрема, у 1615 р. їх було 58, тоді як станом на час І поділу Речі Посполитої – лише 25

    6. На користь монастиря були зроблені великі пожерти, окрім того, обитель мала великі маєтності. У 1599 р. Криштоф Стадніцький надав на користь монастиря нерухомість на Краківському передмісті. Одразу після фундації монастиря на його користь передано маєтності у Хлібичині, Михалкові, Ключові та Шепарівці. У 1605 р. села Хлібичин та Михалків обміняні на село Лисиничі під Львовом, а у 1613 р. отримали, й частково викупили село Домбровиця (Дубровиця). Окрім цих сіл, до сер. XVII ст. монастирю вже належали села Раковець, Кугаїв, Вовків, Загір’я. У 1693 р. у власність монастиря перейшло село Горпин. Також, у часи правління короля Михайла Корибута Вишневецького, монастир отримав право варити пиво у трьох пивоварнях.

    7. Монастир був закритий після остаточного встановлення радянської влади у Львові. Останні бенедиктини покинули Львів у травні 1946 р., і виїхали до Крешова у Польщі.

  • Заклад на мапі

    Подивитись на maps.google.com
      Показано 0 відгуків з 0
      Ваша оцінка закладу
    • Усі заклади