Блоги

  • Марина Водоп"янова
    Луганськ

    Я закохалася... Знову... Але тепер вже остаточно і безповоротно... Думала, що забула, розлюбила, перехворіла ... Ні! Не змогла! Побачила його через 10 років, і усвідомила, що тільки поруч з ним комфортно, у хвилини недовгих побачень хочеться літати, адже здається, що в тебе виростають крила. Кожного разу при нашій зустрічі він відкривається для мене з нового боку, і все в ньому миле моєму серцю. Хочеться зупинити час хоч на мить, але час невблаганний... І розлучає нас ... Хочу вірити, що в моєму житті настане мить, коли я зможу ніколи не розлучатися з ним... А сьогодні, я хочу сказати щось сокровенне. Я хочу зізнатися йому в любові ... Я люблю тебе, Львів! Я люблю Вас, львів"яни!