Протягом свого існування Площа Ринок є суспільним та економічним центром м. Львова. По периметру розташовані 43 будинки різних стилів та історичних періодів, а по центру будівля Львівської міської ради або “Ратуша” (пл. Ринок, 1).
Хоча торгівля на Ринку сьогодні здебільшого ресторанна та сувенірна, проте ще 100 років тому повсюди стояли торговці та крамарі, а ще кілька століть до цього купці із різних куточків відомого світу. Навпроти чотирьох кутів головної муніципальної будівлі можна побачити 4 фонтани зі статуями античних богів: Адоніса, Діани, Нептуна і Амфітриди. Вода звідси здавна використовувалась для освіжування продуктів, що колись продавали на ринку.
Історія
Готичний період на пл. Ринок
У XII-XIII століттях середньовічні міста на сучасних теренах України вперше отримали Магдебурзьке право. Це важливий привілей, що надавав монарх держави на території якої було розташоване місто, встановлював право на самоврядування. Для вирішення подібних справ внутрішньоміської політики були створені магістрати (сучасні міські ради). Поруч переважно пролягав ринковий простір для торгівлі у вигляді великого покритого приміщення і торгової площі. Саме так відбулось у місті Лева у XIV столітті на місці сучасної Площі Ринок (до неї торги відбувались у “Княжому місті” на території теперішньої площі Старий Ринок).
Площа Ринок була одним із перших місць вкритих бруківкою. Як зазначає у творі XVІІ століття “Потрійний Львів” Бартоломей Зіморович: “У Львові вже у 1452 р. Ринок і головніші вулиці були бруковані.
Фахверкові будинки, розташовані на 4 сторонах площі, виконували функцію майстерень та крамниць. Перші поверхи здебільшого були комерційними. Кожен будинок не міг бути ширшим трьох вікон відповідно до “англійського податку” магдебурзького права. Це створювало умови рівної торгівлі між крамарями та певну демократію серед міщан. Оскільки крім кам’яних пивниці та першого поверху, інші поверхи та конструкції були зведені на основі дерев’яного каркасу. Через численні пожежі місто часто страждало, однак найбільше у 1527 році, коли більшість будинків та споруд згоріло. З іншого боку це дало поштовх до вимушеної модернізації міста та на Площі Ринок, зокрема.
Ренесанс на пл. Ринок
Упродовж наступних десятиліть довкола Ратуші було зведено нові будинки, в архітектурі яких переважають стилі ренесанс. Будівля Ратуші (пл. Ринок, 1) вціліла, але через 90 років за ініціативою Мартина Кампіана було збудовано нову вежу. Відновленням та перебудовою будинків займались італійські архітектори, однак адаптовували стиль на локальний манір. Першими власниками цих будинків були італійці, греки, українці, поляки та німці.
Прикладами такої архітектури до прикладу є Чорна кам’яниця, Палаццо Бандінеллі, палац Корнякта.
Площа Ринок періоду бароко
Новий стиль не оминув хвилею впливу архітектурних тенденцій XVII-XVIII століття. Визначними прикладами барокової архітектури є палац Любомирських, кам'яниці Убальдіні та Кіліящинська.
Ратуша і класицизм на пл. Ринок
Після встановлення у Львові австрійської адміністрації місто змінило вигляд. Було розібрано міські мури та укріплення, у місті розпочалось будівництво в стилі класицизму, ампіру, а згодом модернізму.
У 1827 році зведено нову Львівську ратушу на Площі Ринок. Зокрема деякі будинки було перебудовано у новому “урядовому”, скромному на фоні із іншими, стилі. Визначним прикладом є споруда за № 29, що впізнавана також як вхід до пасажу Андреоллі.
Сьогодні Площа Ринок у Львові є популярним місцем для громадських зібрань та важливих урочистостей.
